Відсутність ТТН: наслідки для витрат та доставки товару

Ні, сама по собі відсутність ТТН не означає автоматичне зняття витрат за видатковою накладною, але створює суттєві податкові ризики - нереальність операціїї постачання; крім того відсутність ТТН не дає врахувати витрати на перевезення;

при самовивозі ТТН потрібна для дотримання вимог транспортного законодавства, і в той же час - може не вимагатися для потреб податкового законодавства;

якщо складається ТТН при самовивозі - вона складається фактичним вантажовідправником, а це може бути як постачальник, так і сам покупець, в залежності від умов договору поставки.

Видаткова накладна разом із договором та платіжними документами підтверджує факт придбання товару, тому її відсутність разом із ТТН не є єдиною підставою для невизнання витрат. Водночас контролюючі органи можуть ставити під сумнів реальність господарської операції через відсутність документального підтвердження транспортування. Суди, сід зазначити, зазвичай виносять рішення в таких ситуаціях на користь покупця, але судовий розгляд- це вже крайній випадок, і тому брати ці ризики недоцільно. "Сумнів у реальності" може вплинути як на витрати, так і на податковий кредит з ПДВ. Крім того, витрати саме на перевезення без ТТН не підтверджуються, оскільки вона є первинним документом перевезення (Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, наказ Мінтрансу №363 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0128-98).

Товарно-транспортна накладна визначена як документ, що супроводжує перевезення вантажу та використовується для обліку його руху (Закон України «Про автомобільний транспорт» https://zakon.rada.gov.ua/go/2344-14, ст. 1). Відповідно до ст. 48 цього Закону водій під час перевезення зобов’язаний мати при собі документи на вантаж, до яких належить і ТТН. За відсутність таких документів передбачена відповідальність (ст. 60 Закону №2344-14) — штраф 17000 грн на перевізника. Щодо ситуації самовивозу покупцем, позиція податкових органів наразі така: в ІПК від 03.03.2025 р. №1143/ІПК/99-00-21-02-02 податківці зазначають, що при перевезенні підприємством товару на умовах самовивозу, тобто для власних потреб власним транспортом, яким керує водій — працівник підприємства, достатньо інших первинних документів (ВН), а ТТН може не складатися. Але ця ІПК лише встановлює, що податкова не буде сумніватися в реальності операцій у такому випадку, проте не скасовує вимоги Закону України «Про автомобільний транспорт», який не містить виключень для самовивозу. Отже, при перевірці на дорозі підприємство, яке здійснює самовивіз, можуть на загальних підставах оштрафувати на 17000 грн за перевезення без ТТН. Якщо перевезня вже відбулося, і перевірки на дорозі в цьому випадку не сталося, то податкова не буде мати претензій щодо відсутнсоті ТТН при самовивозі, але, наступного разу на дорозі все може статися інакше, і від штрафу за перевезення без ТТН від Держтрансбезпеки підприємство ніяк не захищене.

Обов'язок з оформлення ТТН покладається на замовника (вантажовідправника) Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, п. 11.3.

У ситуації самовивозу вантажовідправником є особа, яка фактично надає вантаж перевізнику зі свого складу. Оскільки товар відвантажується зі складу продавця, саме продавець має виписати ТТН, зазначивши себе вантажовідправником, а покупця — перевізником і вантажоодержувачем. Однак можлива ситуація, коли договором окремо передбачено, що всі ризики та контроль над товаром переходять на покупця ще на складі постачальника (аналог умов EXW). У такому разі вже сам покупець, в особі свого законого представника, який отримав контроль над товаром, завантажує його у свій транспорт зі складу постачальника (це буде місце завантаження), і тоді в ТТН вантажовідправником, перевізником та вантажоодержувачем буде одне й те саме підприємство — покупець, відповідно воно і виписує ТТН і підписує з боку всіх трьох учасників перевезення - вантадовідправника, вантажоодержувача та перевізника.

Раді допомогти, звертайтесь ще!