Облік витрат на розширену гарантію: нюанси та рекомендації бухгалтерії

МСБО 16 (https://mof.gov.ua/storage/files/Hide/%D0%9C%D0%A1%D0%91%D0%9E%2016_ukr_2025.pdf) визначає наступне:

"12. Згідно з принципом визнання, визначеним у пункті 7, суб’єкт господарювання
не визнає в балансовій вартості об’єкта основних засобів витрати на щоденне
обслуговування об’єкта. Навпаки, ці витрати визнаються в прибутку чи
збитку, коли вони понесені. Витрати на щоденне обслуговування об’єкта,
насамперед, – це витрати на заробітну плату та витратні матеріали, а також це
можуть бути витрати на незначні деталі. Призначення цих видатків часто
визначають як “ремонти та технічне обслуговування” об’єкта основних
засобів...

15. Об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання як актив, слід оцінювати за його собівартістю.
Елементи собівартості
16 Собівартість об’єкта основних засобів складається з:
а) ціни його придбання, включаючи митні платежі на імпорт та податки на
придбання, які не підлягають відшкодуванню, після вирахування
торговельних знижок та цінових знижок;

б) будь-яких витрат, які безпосередньо пов’язані з доставкою активу до місця
розташування та приведення його до стану, необхідного для його
експлуатації у спосіб, визначений управлінським персоналом;
в) первісної оцінки витрат на демонтаж, переміщення об’єкта та відновлення
території, на якій він розташований, зобов’язання за якими суб’єкт
господарювання бере або коли купує цей об’єкт, або коли використовує
його протягом певного періоду з метою, яка відрізняється від виробництва
запасів протягом цього періоду.
17 Прикладами безпосередньо пов’язаних витрат є:
а) витрати на виплати працівникам (як визначено в МСБО 19 ”Виплати
працівникам”), які виникають безпосередньо від спорудження або
придбання об’єкта основних засобів;
б) витрати на впорядкування території;
в) первісні витрати на доставку та розвантаження;
г) витрати на встановлення та монтаж;
ґ) витрати на перевірку належного функціонування активу (тобто на оцінку
того, чи технічний та фізичний стан активу є таким, що може бути
використаним у виробництві або при постачанні товарів чи наданні послуг,
для здачі в оренду іншим або в адміністративних цілях); та
г) оплата професійних послуг."

Отже, гарантія, яка окремо не виділена в ціні придбаного основного засобу (обладнання), не підлягає окремому обліку, а розглядається як складова частина ціни придбання обладнання (обліковується у складі Дт 104).

Якщо ж Ви також купили гарантію постачальника як окрему послугу, яка має окрему оплату, і є фактично різновидом техобслуговування (заміни, ремонту по гарантії), то ці витрати мають визнавати витартами періоду.

Але враховуючи, що в самій гарантії вказано, що вона починає діяти через 2 роки після придбання ОЗ, то на нашу думку, її можливо обліковувати на рах. 39 "Витрати майбутніх періодів", а рівномірне списання на витрати періоду почнеться з моменту початку дії гарантії та буде тривати протягом строку її дії.

Раді допомогти, звертайтесь ще!