Перенесення дебіторської заборгованості на неоплачений рахунок: можливості

Так, перенесення авансу можливе, але лише за умови документального оформлення, і не «автоматично» датою 01.01.2026.

Відповідно до п. 6 НП(С)БО 21 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0515-00#o17, авансові платежі формують первісну вартість конкретної імпортної операції (товару) за курсом на дату їх здійснення, тобто вони «прив’язані» до конкретного інвойсу/поставки.

Згідно з пп. 7–8 НП(С)БО 21, така дебіторська заборгованість (аванс) є немонетарною статтею, не підлягає переоцінці та обліковується за історичною вартістю. Це означає, що вона не може змінювати своє призначення без зміни господарської операції.

Якщо постачання за інвойсом не відбудеться, перенесення переплати на інший інвойс фактично є зміною зобов’язання: в межах одного контракту - як зміна призначення платежу; за різними контрактами - як залік зустрічних вимог.

Для цього обов’язково потрібне документальне оформлення (лист-погодження, акт звірки, додаткова угода тощо), де чітко зазначено, що переплата за інвойсом №1 зараховується в оплату інвойсу №2.

З точки зору валютного нагляду (Закон України № 2473-VIII та Інструкція НБУ № 7), саме такі документи є підставою для закриття контролю за первісною операцією.

Отже, самостійно «перенести» переплату датою 01.01.2026 без документів не можна, але за наявності документального оформлення - це допустимо.

Раді допомогти, звертайтесь ще!