Постійні витрати підприємства під час призупинення виробництва: ризики

Так, списання нерозподілених постійних ЗВВ на рахунок 901 є коректним і вони не розподіляються за номенклатурою, але ключове значення має відповідність такого підходу обліковій політиці підприємства.

Відповідно до п. 16 НП(С)БО 16 «Витрати» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00#o12, постійні загальновиробничі витрати розподіляються виходячи з нормальної потужності, а нерозподілені постійні ЗВВ включаються до складу собівартості реалізованої продукції у періоді їх виникнення. У випадку простою цеху (коли фактична потужність = 0) усі такі витрати стають нерозподіленими.

З урахуванням п. 11 НП(С)БО 16 «Витрати», нерозподілені постійні ЗВВ входять до собівартості реалізованої продукції, тому формально коректним є їх списання проведенням Дт 901 Кт 91 навіть у випадку, коли цей конкретний цех не працював, але підприємство в цілому здійснювало діяльність і реалізацію.

Водночас згідно з п. 7 НП(С)БО 16 «Витрати» витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, визнаються витратами того періоду, в якому вони були здійснені. У ситуації повного простою окремого виробничого підрозділу такі витрати фактично не пов’язані з виробництвом продукції у звітному періоді, що дає підстави класифікувати їх як інші операційні витрати (рахунок 949).

Додатково слід враховувати, що згідно з п. 17 НП(С)БО 16 «Витрати» витрати операційної діяльності, які не включаються до собівартості реалізації, визнаються окремо (зокрема як інші операційні витрати). Саме до цієї категорії на практиці часто відносять витрати періоду простою.

Таким чином, якщо виходити з формальної логіки стандарту (п. 11, п. 16) - можливе списання на 901 як нерозподілених ЗВВ, якщо виходити з економічної суті (відсутність виробництва саме у цьому цеху) і п. 7, 17 - більш логічним є відображення через рахунок 949.

Щодо податкових ризиків: сам по собі рахунок 949 не свідчить про негосподарський характер витрат. Якщо витрати пов’язані з утриманням виробничих потужностей, які планується використовувати у господарській діяльності (навіть якщо тимчасово призупинені), вони відповідають критеріям господарської діяльності. Водночас дійсно на практиці контролюючі органи приділяють більше уваги витратам, віднесеним на 949, тому доцільно мати документальне обґрунтування простою (наказ, причини, план відновлення діяльності).

Оптимальний підхід - закріпити обраний варіант (901 або 949) в обліковій політиці та застосовувати його послідовно, аргументуючи або нормами п. 11, 16 (для 901), або п. 7, 17 НП(С)БО 16 (для 949).

Раді допомогти, звертайтесь ще!