Контроль ЗЕД та валютних операцій при закупівлі товарів за кордоном

Щодо валютного контролю

На нашу думку, якщо аванси вже пішли на нерезидента, тотовар/обладнання має зайти (розмитнитись) не підніше 180 днів з дати сплати авансу (п. 14-2 Постанови НБУ № 18 від 24.02.2022, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0018500-22#Text).

Інакше банк не зніме з валютного контролю цю операцію (аванс на нерезидента).

Інструкція НБУ № 7 визначає наступне (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007500-19#Text):

" 7. Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

...2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов’язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

9. Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);

...3) у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 “Імпорт”, IM-41 “Реімпорт”, ІМ-51 “Переробка на митній території”, IM-72 “Безмитна торгівля”, IM-75 “Відмова на користь держави”, IM-76 “Знищення або руйнування” (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред’явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД);..."

Отже, банк має побачити МД на імпорт з тим самим нерезидентом і за тим самим договором, за яким Ви сплачували аванс. Яещо вкладаєтесь в 180 деів - ЗЕД-пені нараховуватиьс не буде.

Якщо Ви пидбаваєте матеріали та обладнання на умовах постоплати, у Вас взагалі немає валютного контролю по імопрту.

Щодо дати оприбуткування товару/обладнання

На нашу думку, оприбутковувати (визнавати на Дт 20,152) ТМЦ Ви будете враховуючи умови договору щодо передання ризиків по товару з урахуванням прописаних умов ІНКОТЕРМС.

Лист МФУ від 18.11.2016 р. № 31-11410-07-27/32754:
"...Згідно з ПБО-9 та п. 2.1 Методичних рекомендацій запаси визнаються активом, якщо: підприємству перейшли ризики й вигоди, пов’язані з правом власності або з правом повного господарського відання (оперативного управління) на придбані (отримані) запаси; підприємство здійснює управління та контроль за запасами; існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням; вартість запасів може бути достовірно визначена.
Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з фактичних витрат, передбачених п. 9 ПБО-9.
Відповідно до п. 2.5 Методичних рекомендацій запаси, придбані за іноземну валюту, оцінюються у валюті звітності із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операцій (дата визнання активів).
Таким чином, датою здійснення операції для зарахування підприємством активів (товарів) на баланс є дата, на яку підприємству переходять усі ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на придбані активи (товари)."

Наприклад, умови базису поставки DAP Delivered At Place (...named place of destination) – поставка в місці призначення (...назва місця призначення):

DAP означає, що продавець здійснює поставку, коли товар наданий в розпорядження покупця на транспортному засобі, що прибув, і готовий до розвантаження у визначеному місці призначення. Продавець несе всі ризики, пов`язані з доставкою товару в це місце.

Цю дату може підтверджувати Вам CMR (дата отримання товару у автоперевізника) або інший документ, якщо Ви приймаєте товар в порту призначення.

Раді допомогти, звертайтесь ще!