На жаль, Ви не вказуєте - яка це заборгованість - монетарна чи ні.

Якщо це Дт 362 (заборгованість по експорту покупця), то така заборгованість є монетарною, і тому по ній маєте нараховувати курсові різниці до дати балансу перед її списанням

НПСБО 21 визначає наступне (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0515-00#Text):

"7. ...Основною характеристикою монетарної статті є право отримувати
(або зобов’язання надати) фіксовану (або визначену) суму грошей
або їх еквівалентів.
Основною характеристикою немонетарної статті є відсутність
права отримувати (або зобов’язання надати) фіксовану (або
визначену) суму грошей або їх еквівалентів.

"8. Визначення курсових різниць за монетарними статтями в
іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату
здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею
(відповідно до облікової політики). Для визначення курсових
різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня
дати балансу.".

Отже, на нашу думку, якщо в певному звітному періоді Ви вже не маєте права на отримання певної суми валюти (грошей) від покупця, бо заборгованість списується як безнадійна, то вважаємо, що нараховувати курсові різниці на дату списання такого боргу вже немає підстав. Останній раз нарахування курсових різниць могло бути на дату балансу.

Якщо ж це відразу була немонетарна стаття (аванс постачальнику - Дт 632/3712), то по таким заборгованостям курсові різниці не нараховують з моменту їх виникнення.

Щодо списання боргу

Для відповіді на це питання треба подивитися умови договору з нерезидентом - як там визначені правила застосування позовної давності:

1) право якої країни сторони договору використовують в договорі при виникненні спорів;

Закон про міжнародне приватне право № 2709 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n140) визначає наступне:

"Стаття 35. Позовна давність

1. Позовна давність визначається правом, яке застосовується для визначення прав та обов’язків учасників відповідних відносин.

2. Вимоги, на які позовна давність не поширюється, визначаються правом України, якщо хоча б один із учасників відповідних відносин є громадянином України або юридичною особою України."

2) чи поширюється на договір дія Конвенції про позовну давність (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_002#Text). Конвенція поширюється (ст. 3), по якій строк позовної давності становить 4 роки і не залежить від норм українського законодавства:

- тільки на контракти, сторони яких перебувають у країнах, що її ратифікували (перелік таких країн установлений МЗС у листі від 16.12.2002 р. № 72/36-612/6-2968, від 17.12.2007 р. N 72/19-612/1-3811); Конвенція на сайті ООН з переліком країн - https://treaties.un.org/Pages/ViewDetails.aspx?src=TREATY&mtdsg_no=X-7&chapter=10&clang=_en)

- тільки на договори міжнародної купівлі-продажу товарів і не поширюється на відносини, пов’язані з виконанням робіт і наданням послуг.

- Конвенція не застосовується (ст. 3, 4), у разі, коли сторони договору в ясній формі виключили застосування її положень (тобто чітко вказали на це у ЗЕД-контракті);

- до продажу: фондових паперів, акцій, забезпечувальних паперів, оборотних документів і грошей; судів водного і повітряного транспорту; електроенергії.

Отже, якщо застосовується право України, то строк позовної давності визначається з урахуванням його зупинення на час карантину та воєнного стану (п. 12 та п. 19 р. ХХІ ЦКУ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094). Але з 04.09.2025 цей строк вже відновлений завдяки Закону № 4434 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4434-20#n5)

Якщо застосовується міжнародна Конвенція - строк позовної давності - мінімум 4 роки (якщо сторони не встановили в договорі більший термін), і цей строк не зупиняється на карантин та воєнний стан в Україні

Якщо застосовується право іншої країні (сторони договору), то застосовується строк позовної давності за законом даної країни.

Отже, коли списати цей борг по позовній давності - дивитеся умови договору

Додатково рекомендуємо отримати роз`яснення МФУ

Раді допомогти, звертайтесь ще!