Оформлення поворотної фінансової допомоги без підпису директора підприємства

За своєю правовою природою поворотна фінансова допомога є договором позики (Цивільний кодекс України, ст. 1046–1053), який між юридичною та фізичною особою обов’язково укладається у письмовій формі.

Відсутність іншого працівника чи керівника не перешкоджає укладенню такого договору. Найбільш коректним з правової точки зору є такий порядок: єдиний засновник оформлює письмове рішення про надання підприємству поворотної фінансової допомоги, у якому зазначає суму, строк повернення та безвідсотковий характер допомоги.

Щодо підписання такого договору, доцільно уникати ситуаціїї, коли договір підписується однією і тією ж особою, тому для підписання договору від тов доцільно уповноважити іншу особу - це може бути сторонній юрист, бухгалтер, економіст ,інший спецаліст. з яким укладено догворі доручення та видано довіреність на підписання такого договору.

Якщо частина поворотної фінансової допомоги була повернута, а сума, не повернена у встановлений договором строк, включена до доходу платника єдиного податку та з неї вже сплачено податок, це відповідає вимогам Податкового кодексу України щодо включення простроченої поворотної фінансової допомоги до доходу платника єдиного податку (Податковий кодекс України, пп. 3 п. 292.11). Водночас сплата єдиного податку не припиняє саме цивільно-правове зобов’язання — у підприємства формально продовжує існувати кредиторська заборгованість перед директором як фізичною особою.

Для правильного юридичного завершення операції та переведення цієї суми в безповоротну фінансову допомогу необхідно оформити прощення боргу. Найбільш надійний варіант — укласти договір про прощення боргу або додаткову угоду до договору позики, у якій кредитор прямо зазначає, що прощає підприємству заборгованість у визначеній сумі, а боржник приймає таке прощення. льтернативно директор як фізична особа може оформити письмове повідомлення про прощення боргу із зазначенням суми та реквізитів первинного договору. На підставі такого документа по підприємству видається наказ про списання кредиторської заборгованості.

При цьому у платника єдиного податку виникає дозід, оскліьки позиія податкових органів в цьому разі , висловлена у відповідних ІПК, полягає в тому, що юрособи на ЄП ведуть бузоблік, а стандарти останього. зокрема ПСБО 15 , визнають дохід в цьому випадку. Податкові органи вважають, що такі кошти є доходом, оскільки платник фактично безоплатно отримав актив (коштів уже не потрібно повертати).Дохід виникає у періоді, коли було оформлено прощення (п. 292.6 ПКУ).
Так само, при спливі термінів позовнох давності, коли такий дозід списується у бухглатерський дозід, слід визнавати і дозід для ЄП, тобто виникає фактично подвійне оподатквання - спочатку від неповернення ФД протягом 12 місців, потім від її прощення. чи спливу термінів і списання як безнадійної

ДФС України в ІПК від 22.02.2019 № 676/ІПК/15-32-12-02-20 заявила таку позицію:

«...у разі якщо у платника єдиного податку третьої групи юридичної особи виникає кредиторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності, то сума такої заборгованості включається до доходу такого платника».

В той же час, якщо директор є засновником - засноник-кредитор може пирйняти рішення зробити внесок у додатковий капітал, без нвесення змін до статутног капіталу. В додатковий капітал він може внести не тільки кошти, але й майнові та інші права. В даному випадку він може внести в додатковий капітал своє право вимоги.Це необхідно оформити рішенням. Проводка Дт685Кт422.

Раді допомогти, звертайтесь ще!