Продаж ноутбука працівнику: правові аспекти та облік операцій

ТОВ має право продати своєму працівнику ноутбук,

як за готівку без застосування РРО/ПРРО, так і шляхом зарахування взаємних заборгованостей, але з урахуванням низки важливих податкових і документальних нюансів.

За загальним правилом, розрахунки готівкою при продажу товарів потребують застосування РРО/ПРРО (Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР, ст. 3). Водночас разовий продаж власного основного засобу, який обліковувався на рахунку 10 «Основні засоби» і не є регулярною діяльністю підприємства з торгівлі, не вважається торговельною операцією у класичному розумінні. Податкова практика допускає, що в такій ситуації ТОВ може прийняти готівку в касу без застосування РРО/ПРРО, оформивши прибутковий касовий ордер і видавши квитанцію до нього відповідно до правил касових операцій. Тобто продаж ноутбука працівнику за готівку в межах разової операції можливий без фіскального чека. Див. https://7eminar.ua/news/1727-ci-potribne-rro-pri-prodazu-osnovnix-zasobiv-za-gotivkovi-kosti та ІПК від 21.10.2024 №4927/ІПК/99-00-07-03-01

Альтернативно розрахунок може бути здійснений шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Законодавство прямо дозволяє припинення зобов’язань зарахуванням, якщо вимоги є однорідними і строк їх виконання настав (Цивільний кодекс України, ст. 601). У цьому випадку заборгованість працівника перед ТОВ за придбаний ноутбук (2000,00 грн) може бути зарахована в рахунок заборгованості підприємства перед працівником, наприклад, за підзвітними сумами. Такий спосіб розрахунку є негрошовим, не підпадає під визначення «розрахункової операції» у розумінні Закону № 265/95-ВР, а отже застосування РРО/ПРРО також не потрібне. Зарахування оформлюється відповідним актом або угодою про зарахування взаємних вимог.

З точки зору ПДВ, операція з продажу ноутбука є об’єктом оподаткування. База оподаткування визначається виходячи з договірної ціни, але не нижче балансової (залишкової) вартості основного засобу на початок звітного періоду (Податковий кодекс України, п. 188.1). У наведеній ситуації договірна ціна становить 2000,00 грн, а залишкова вартість — 1000,00 грн, тому ПДВ нараховується з договірної вартості 2000,00 грн. ТОВ зобов’язане скласти податкову накладну на неплатника ПДВ.

Для цілей податку на прибуток операція відображається за правилами бухгалтерського обліку: дохід від реалізації — 2000,00 грн, витрати у вигляді залишкової вартості — 1000,00 грн, фінансовий результат — прибуток 1000,00 грн. Платники, які застосовують податкові різниці, коригують фінансовий результат відповідно до вимог статті 138 Податкового кодексу України.

Найбільший податковий ризик пов’язаний із ціною продажу для працівника. Якщо контролюючі органи визнають rщо договірна ціна 2000,00 грн є нижчою за ринкову вартість аналогічного вживаного ноутбука, різниця між ринковою та фактичною ціною може бути кваліфікована як додаткове благо працівника (Податковий кодекс України, пп. «е» пп. 164.2.17). У такому разі ТОВ як податковий агент повинно нарахувати та утримати ПДФО за ставкою 18% із застосуванням «натурального» коефіцієнта (Податковий кодекс України, п. 164.5), а також військовий збір за ставкою 5%. Тому для мінімізації ризиків доцільно мати підтвердження, що ціна продажу відповідає ринковій, наприклад у вигляді моніторингу цін на аналогічні вживані ноутбуки на відкритих торговельних майданчиках.

Раді допомогти, звертайтесь ще!