Можливість дистанційної роботи прямо передбачена Кодексом законів про працю України, ст. 60-2. Ця норма визначає дистанційну роботу як форму організації праці, за якої робота виконується працівником поза територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Виїзд за кордон не є перешкодою для такої роботи.

Для формалізації переходу на такий режим роботи директор видає наказ про встановлення дистанційної роботи. Якщо він є одночасно і засновником, таке рішення приймається одноосібно. У наказі зазначається:

дата, з якої запроваджується дистанційний режим роботи;
місце виконання роботи — за межами України (без зазначення точної адреси, за потреби);
підтвердження, що виконання посадових обов’язків, включаючи підписання звітів, договорів, банківських документів тощо, здійснюється за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) та інших засобів електронного зв’язку.
КЕП є дійсним незалежно від географічного місцезнаходження. Його можна використовувати для підписання податкової звітності, фінансових документів, договорів та внутрішніх наказів. Передача КЕП та пароля до нього іншим особам категорично заборонена.

Видання наказу про дистанційну роботу є достатнім і правомірним кроком для врегулювання роботи керівника з-за кордону. Це підтверджує, що керівник продовжує виконувати свої функції, тому делегування повноважень чи призначення тимчасового виконувача обов’язків не вимагається.

Раді допомогти, звертайтесь ще!