Правильний порядок складання ПН та РК у спірній ситуації

Правильним з точки зору ПКУ є варіант покупця: авансова ПН не коригується, а на дату відвантаження товару на 900 000 грн складається додаткова ПН на 400 000 грн; «нульовий» РК з кодом 104 у цій ситуації не є обов’язковим і створює зайві ризики.

Обґрунтування

1. Визначення підстав для складання РК.
   РК складається тільки за наявності підстав, визначених п. 192.1 ПКУ, зокрема при зміні суми компенсації або номенклатури товарів/послуг, що має бути підтверджено первинними документами. У вашому випадку номенклатура не змінилася: як у договорі, так і в авансовій ПН були і товар, і роботи на 1 000 000 грн кожні, сума авансу не змінилася, повернення/доплати/зміни умов не було.

2. Логіка часткової передоплати та наступного відвантаження.
   При отриманні часткової або змішаної передоплати ПН складається на суму авансу із зазначенням фактичної номенклатури, за яку він сплачений, а подальші ПН складаються з урахуванням того, що вже було оподатковано при отриманні авансу; РК до авансової ПН складається лише за наявності підстав за п. 192.1 ПКУ, а не «для перерозподілу» авансу. Якщо після авансу відбувається відвантаження товарів, частина яких не була оплачена, на неоплачену частину відвантаження складається окрема ПН як на операцію, в якій відвантаження є першою подією.

3. Застосування до вашої ситуації: як мають виглядати ПН.
   Із 1 000 000 грн авансу 500 000 грн ви вже оподаткували як аванс за товар, 500 000 грн – як аванс за роботи. При відвантаженні товару на 900 000 грн:
   • 500 000 грн відвантаженого товару вже охоплені авансовою ПН;
   • на 400 000 грн товару оплати не було, тому відвантаження на цю суму є «першою подією» і вимагає складання нової ПН на 400 000 грн на дату видаткової накладної.
   Підстав змінювати авансову ПН (переносити частину авансу з робіт на товар через код 104) немає, бо не змінюється ні загальна сума авансу, ні склад номенклатури в договорі.

4. Чому «нульовий» РК 104 є ризиковим.
   «Нульовий» РК 104 у вашій конструкції штучно змінює структуру авансу (зменшує аванс за роботи до 100 000 грн і збільшує аванс за товар до 900 000 грн) без реальної зміни договірних умов чи первинних документів на роботи. Це може бути розцінено як некоректне коригування без підстав за п. 192.1 ПКУ і викликати питання щодо обґрунтованості податкового кредиту покупця та ваших ПЗ.

Зона ризику

Якщо замість ПН на 400 000 грн ви оформите лише «нульовий» РК 104 до авансової ПН і не складете нову ПН на неоплачену частину відвантаженого товару, податківці можуть кваліфікувати це як заниження податкових зобов’язань за період відвантаження з відповідними штрафами і пенею за несвоєчасну реєстрацію/нескладання ПН на частину операції, де відвантаження є першою подією згідно з п. 192.1 ПКУ.

Рекомендований безпечний варіант: залишити першу авансову ПН без змін і скласти окрему ПН на 400 000 грн на дату відвантаження товару.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?