Виробництво без складу: оформлення договору та документи для ПДВ

Так, такий варіант можливий, але у податківців можуть виникати запитання щодо такого оформлення операції. Суди теж не завжди стають на бік платника. Так, постановою Касаційного адміністративного суду в складі колегії суддів Верховного Суду від 23.08.2023 у справі № 440/12447/21 підтримано позицію контролюючого органу щодо спростування реальності господарської операції позивача. Зокрема, надані позивачем ТТН не містять відомостей щодо постачальника, а зазначена в графі «Пункт навантаження» адреса не відповідає юридичній адресі контрагента.

Вантажовідправник – фізична особа, фізособа-підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до ТТН або іншого визначеного законодавством документа на вантаж.

Пунктом навантаження є адреса, де перебуває товар на момент його передачі перевізнику, а пунктом розвантаження – адреса, де приймається товар. Як випливає з визначення, ТТН складається для тих осіб, які беруть безпосередню участь у процесі перевезення товарів. Тож ці учасники і мають бути вказані в ТТН. У даній ситуації право власності на товар за договором постачання має перейти від постачальника до виробника на складі постачальника. А для складання ТТН і передачі товару перевізнику на складі постачальника має бути присутній представник виробника. В цьому випадку виробник буде вписаний в ТТН як вантажовідправник.

Також на практиці обережні платники можуть укладати договір відповідального зберігання товару. Тобто в даній ситуації такий договір може укладатися між виробником і постачальником товару.

Раді допомогти, звертайтесь ще!