По суті, дропшипінг є формою роботи, де посередник (сам дропшипер) продає продукцію комітента (самого виробника продукції, оптового постачальника або дистриб'ютора), але сам не контактує з продукцією безпосередньо.
Продукція відвантажується клієнту зі складу, що належить або орендованого комітентом, і таким чином пропускається склад ймовірного торгового посередника.
Сам дилер вносить оплату за продукцію лише тоді, коли йому за неї вніс оплату клієнт.
Звичайно ж прибуток дропшипера походить з різниці між оптовою ціною, що сплачується комітенту та роздрібною ціною, яку готовий сплатити покупець продукції .
Такі домовленості в плані цієї комісії повинні бути документально підтверджені на основі договору між сторонами або ж прибуток, отриманий надміру, відійде комітенту відповідно до частини 2 статті 1014 Цивільного кодексу. А вже комітент посилає продукцію лише тоді, коли за неї вносить плату дропшипер.

Облік у дропшипера. Як ми звикли, комісія в такій формі роботи дещо відрізняється від традиційної. Точніше під час передачі продукції комісіонерові її немає. Таким чином врахувати на позабалансовому субрахунку 024 «Товари, прийняті на комісію» самому дропшиперу нема з чого. У випадках, коли партнер оформляє на ім'я посередника видаткову накладну (у відповідь той виписує на вже оформлену продукцію накладну для клієнта), за балансом у комісіонера також немає нічого. Відповідно, в балансі їм не відображається переміщення продукції, що продається.
Ну, а сам продаж комісійної продукції та отримані за свої послуги кошти посередник показує класичними комісійними проводками.
Отримання попередньої суми з клієнта за оформлену продукцію у прибуток дропшипера не входить згідно з підпунктом 6.3 Національного положення (стандарту) бухобліку 15 «Дохід».
Ціну проданої продукції на час відвантаження комітентом для клієнтів посередник відображає за кредитом субрахунку 702 «Дохід від реалізації товарів», а також зменшує дохід за дебетом субрахунку 704 «Вирахування з доходу» на суму, що призначається комітенту, адже сама сума перебування згідно з договором комісії сторона комітента не є прибутком дропшипера за підпунктом 6.2 Національного положення (стандарту) бухобліку 15.
Саму ціну за послуги посередництва дропшиперу слід зазначити за кредитом субрахунку 703 у межах прибутку на число, коли було затверджено звіт комісіонера та/або підписано акт про виконання такого роду послуг у рамках укладеного раніше договору. Разом із визнанням прибутку він списує собівартість послуг як посередника (Дп 903). Немає окремого договору, який регулював би відносини у сфері дропшипінгу. На практиці сторони застосовують звичні посередницькі договори або беруть їх за основу та укладають так званий договір дропшипінгу. Найбільш для цього придатний договір комісії.

Раді допомогти, звертайтесь ще!