Заголовок тимчасово відсутній

Звільненому працівнику донараховується зарплата у вигляді середнього заробітку. Окремої норми за судовим рішенням або самостійно Ви здійснюєте нарахування такого середнього заробітку для утримання ПДФО та ВЗ немає.

Але не все так однозначно на практиці - підприємство має перевірити, що саме вказано в судовому рішенні: чи вказано, що сума зазначена без утримання ПДФО та військового збору чи з податками. Можливі обидва варіанти.

В листі податкової https://dp.tax.gov.ua/baner/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-fizichnih-osib/print-64006.html

Згідно з абз.5 п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян (податку на доходи фізичних осіб) є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку і інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Існує невзиначеність, і навіть існують судові рішення, коли через цю невизначеність підприємство утримало податки із належних стягувачу сум, але через це вважалося, що сума по виконавчому впровадженню виплачена не повністю, зокрема див. тут https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1009964/

Суд дійшов висновку, що Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівникові, внаслідок чого виплачена йому на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів, які підлягають сплаті податковим агентом.

Тобто за загальними правилами: з нарахованого доходу фізособі утримується ПДФО 18% та ВЗ 5%, на суму зарплати нараховується ЄСВ 22%.

Якщо середній заробіток нараховано за період, який перевищує календарний місяць, то включаєте його до бази нарахування ЄСВ за спеціальним правилом, визначеним у ч. 2 ст. 7 Закону №2464 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n169. Для цього потрібно загальну нараховану суму поділити на кількість календарних місяців, за які його нараховано.

Отримані суми відносимо в Д1 до місяців їх нарахування з КТН 1 та порівнюємо з мінзарплатою, що діяла в таких місяцях. За потреби донараховуємо ЄСВ до мінімального страхового внеску.

В 4ДФ місяця нарахування та виплати проводите одним рядком дохід нарахування та виплата (графа 3а/3) й податки у відповідних графах. Ознака доходу «127». В гр.8 - дата звільнення.

В бухобліку:

Дт 949 Кт 663 - нараховано суму компенсації

Дт 663 Кт 641/ПДФО – утримано ПДФО 18%

Дт 663 Кт 642 – утримано ВЗ 5%

Дт 949 Кт 651 – нарахо ано ЄСВ 22%

Дт 641/ПДФО, 642, 651 Кт 311 – сплачено податки та ЄСВ до бюджету

Дт 663 Кт 311 (301) - виплачено працівнику суму компенсації.

Раді допомогти, звертайтесь ще!