Заголовок тимчасово відсутній

Є ризик зняття з витрат вартості палива.

Витрати на пальне відносять до витрат періоду на підставі первинних документів. Проте є випадки, коли податківці не визнають використанням у господарській діяльності підприємства факт витрачання пального автівкою, отриманою за договором позички. Зокрема, вони наполягають на відсутності права на податковий кредит і вимагають визнати витрати на пальне для "позиченого" авто додатковим благом тієї особи, яка ним користувалася. Суди здебільшого стають на бік підприємств.

У запитанні не зазначено, яким чином відбувається заправка автомобіля: за готівку, талонами, паливними картками, тощо.

Якщо заправка здійснюється за безготівковим розрахунком, то в залежності від умов договору у підприємства окрім чеків РРО будуть наявні інші підтверджувальні документи: договір, видаткова накладна, акт приймання-передачі пального, звіти у системі обліку постачальника, тощо, які також підтверджують придбання пального.

При цьому у договорі документом підтвердження відпуску пального з АЗС може бути зазначений саме чек РРО чи терміналу.

Чек РРО свідчить про кількість залитих у бак автомобіля літрів пального та дату заправки, тобто використовується для контролю. З одного боку, контролюють держателя смарт-картки (водія) – він повинен відзвітувати за отриману на АЗС кількість пального (у літрах). З іншого – перевіряють постачальника: у його видатковій накладній повинна фігурувати кількість ПММ, відпущена за виданими саме вашому підприємству паливними картками.

Можна звернутися до постачальника пального з проханням видати копію чека РРО.

За відсутності чеків РРО податківці часто вбачають підстави для зняття витрат. Законодавчі підстави для такого підходу відсутні, але доведеться сперечатися.

Більше інформації https://7eminar.ua/news/2377-spisannya-paliva-na-pidprijemstvi

Раді допомогти, звертайтесь ще!