Заголовок тимчасово відсутній

Згідно з бухгалтерськими нормами, об’єкти ОЗ списують лише за таких обставин:

вибуття об’єкта (через продаж, ліквідацію чи безоплатну передачу);
невідповідність критеріям активу (п. 33 НП(С)БО 7 «Основні засоби», п. 41 Методичних рекомендацій № 561).
Замортизований об’єкт можна залишати на балансі, тільки якщо він все ще відповідає критеріям активу та здатний приносити економічну вигоду.

Рішення щодо можливості подальшого використання замортизованих ОЗ приймає спеціальна комісія підприємства (п. 42 Методичних рекомендацій № 561). Якщо об'єкт надалі використовуатися не буде, його потірбно позбутися тим чи іншим чином.

Замортизований об’єкт можна продати без необхідності переведення до складу необоротних активів, утримуваних для продажу. При продажу необхідно зробити такі проводки:

Списання об’єкта — Дт 131- Кт 10.
Передача об’єкта покупцеві — Дт 377 (361) - Кт 712.
Нарахування ПДВ — Дт 712 -Кт 6432.

скаладання податкової накладної (на неплатника) та її реєстрація Дт6432 - Кт6412

оплата Дт311 Кт377 (361)

Дрокументальне оформлення - наказ керівника на продаж, виставлений покупцю рахунок , видаткова накладна, реєстрація податкової накладної.

При продажу “нульового” об’єкта мінімальна база ПДВ дорівнює нулю, оскільки балансова (залишкова) вартість об’єкта також нульова. Це узгоджується з пп. 188.1 ПКУ. Тому ПДВ наразовується виходячи з довгоріної вартості, і складається тільки одна податкова накладна.

Отже, немає перешкод для продажу такого об'єкта покупцю, який згоден його придбати за запропонованою ціною. І на цьому можна було б поставити крапку, якщо б покупцем був суб'єкт господарювання - юрособа або ФОП.

Проте варто розглянути ризики, пов’язані з продажем такого об'єкта фізичній особі, а не суб'єкту господарювання.

Справа в тому, що при продажу фізичній особі може виникнути, відповідно до пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ, додаткове благо у негрошовій формі, зокрема:

сума знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку з об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ПКУ (із застосуванням натурального коефіцієнта).

Також, якщо виникає об'єкт оподаткування ПДФО, автоматично виникає і об'єкт оподаткування військовим збором (ст. 16-1 підр. 10 розд. ХХ ПКУ).

Чи є такий ризик у випадку продажу фізичній особі за ціною 5-10 гривень?

Це залежить від двох факторів:

Чи відповідає така вартість звичайній ціні?
Чи буде така можлива “знижка” індивідуальною, призначеною для конкретного покупця?

Отже, чи відповідає вартість звичайній ціні?
Згідно з пп. 14.1.71 ПКУ, звичайна ціна — це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Чи зможе податкова довести, що договірна ціна 5-10 грн не відповідає ринковим цінам?

У випадку електроніки — ймовірно, так.
Навіть старі прилади, які не відповідають сучасним вимогам і не можуть використовуватися за призначенням, можуть бути продані за певною ціною як вторинна сировина. Для таких приладів існує ринкова інформація.

Крім того, деякі прилади можуть ще бути функціональними, і на активному ринку їхня вартість буде вищою за 5-10 грн. Тому слід врахувати це та призначити ринкову ціну, щоб уникнути ризиків.

Як уникнути індивідуальної знижки?
Щоб знижка не була індивідуальною, необхідно мати докази, що вона є загальнодоступною.

Цього можна досягти оприлюдненням публічної пропозиції:
наприклад, можна розмістити оголошення про продаж зазначених ТМЦ за такою ж ціною. Тоді вона не буде індивідуальною, а запропонована всім охочим. Це виключає ризики визнання додаткового блага.
Обережний варіант – утримати податки
Якщо все ж є ризик визнання знижки додатковим благом, можна утримати ПДФО та військовий збір.

Розрахунок:

ПДФО (18%) — визначається із суми різниці між звичайною ціною (визначеною на основі ринкових джерел) та фактичною ціною продажу.
Важливо! При розрахунку застосовується натуральний коефіцієнт (1,21951219).
Військовий збір (5%) — також утримується, але без натурального коефіцієнта.
Звичайна ціна визначається з урахуванням ПДВ, оскільки ринкові ціни зазвичай наводяться разом із ПДВ.

Сума цього "додаткового блага" в об'єднаній звітності в додатку 4ДФ зазначається із ознакою 126.

Таким чином, варіанти уникнення ризиків:

Встановити обґрунтовану ринкову ціну.
Оприлюднити пропозицію, щоб ціна не була індивідуальною.
Утримати ПДФО та військовий збір, якщо знижка все ж вважатиметься додатковим благом.

Раді допомогти, звертайтесь ще!