Заголовок тимчасово відсутній

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII, постачання електроенергії — це продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії. Тому важливо визначити, чи підпадає діяльність власника приміщення під цю категорію.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» № 222-VIII, діяльність у сфері електроенергетики потребує ліцензії, відповідно до положень Закону України «Про ринок електричної енергії».
У ст. 8 Закону № 2019-VIII зазначено, що виробництво, передача, розподіл, зберігання та постачання електроенергії споживачам потребує ліцензії, якщо інше не передбачено законом.

Орендар є споживачем згідно з визначенням ст. 1 Закону № 2019-VIII, якщо це суб'єкт господарювання, що купує електроенергію для власного споживання.

Відповідно до ст. 56 Закону № 2019-VIII, постачання електроенергії споживачам може здійснювати лише електропостачальник, який має відповідну ліцензію, та лише за договором постачання електроенергії.

Отже, якщо власник має ліцензію на постачання електроенергії, операція оформлюється договором постачання.

Якщо ж ліцензії немає, застосовується ст. 91 Цивільного кодексу України (ЦКУ), відповідно до якої юридична особа може здійснювати окремі види діяльності лише за наявності спеціального дозволу (ліцензії).
Також, згідно з ст. 227 ЦКУ, правочин, укладений без відповідної ліцензії, може бути визнаний судом недійсним.

Таким чином, без ліцензії укладання договору на оплату електроенергії ризиковане. Це може призвести до таких наслідків:

невизнання витрат орендарем;
фіскальне трактування доходу власника як неправомірного, що може призвести до донарахувань податків.
також, якщо орендодавець не є платником податку на прибуток, а є платником єдиного податку - виникає порушення умов перебування на спрощеній системі.
Згідно з пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, платниками єдиного податку не можуть бути суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво та продаж підакцизних товарів.
Відповідно до пп. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, виробники електроенергії, які мають ліцензію на виробництво та продають її на ринку, є платниками акцизного податку.

Хоча в цій ситуації власник не продає електроенергію на ринку, а передає її орендарю, податкова може трактувати це як постачання, що спричинить податкові ризики. Це може призвести до адміністративного чи судового
Щоб уникнути ризиків, можна оформити договір про спільну діяльність, відповідно до якого власник та орендар спільно інвестують у СЕС для власного споживання, що мінімізує юридичні та податкові ризики.

Або, що на наш погляд найбільш безпечно, включити вартість очікуваного споживання електроенергіїї орендарем в орендну плату, в догворі встановити , що вона переглядає перегляду наприклад раз на рік (і раз на рік робити перерахунок виходячи з фактичної кількості споживання)

Раді допомогти, звертайтесь ще!