Заголовок тимчасово відсутній

В грудні 2024 р. працівником з корпоративної гривневої карти була здійснена попередня оплата за посилку з Китаю. З картки списано 16207,71 грн., сума оплаченого інвойсу 384,16 дол. США. (в т.ч. вартість товару 285 дол., комісія за обробку платежу 11,16 дол., доставка 88 дол.) Посилка надійшла в січні 2025р., була розмитнена в розмірі 373 дол (товар з доставкою). Ми сплатили митні платежі, ПДВ та оплатили роботу митного брокера. 1. які проводки слід зробити по даних операціях в бухгалтерському обліку? 2.Як сформувати балансову вартість тмц? 3.чи застосовується в даному випадку 21 стандарт бухобліку? 4.чи законно було платити з корпоративної карти дане придбання? Дякую.

ВК

Валентина, консультант

експерт

22.01.2025 | 23:19

Очікує відповідь

1) Оплата карткою підприємства за ЗЕД-контрактом можлива, якщо сума розрахунку не перевищує 400 000 грн.

Положення НБУ № 5 від 02.01.2019 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005500-19#n340):

"109. За поточними рахунками в іноземній валюті суб’єктів господарювання - резидентів (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) здійснюються операції, що не суперечать вимогам законодавства України, уключаючи:
...2) за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами). Здійснення розрахунків за торговельним зовнішньоекономічним договором (контрактом) за допомогою електронного платіжного засобу забороняється, КРІМ випадків здійснення таких розрахунків за одним зовнішньоекономічним договором (контрактом) в один операційний день, операція за яким не перевищує незначний розмір;" (незначний розмір - це 400 000 грн.)

Крім того, якщо це буде оплата нерезиденту гривневою карткою за ЗЕД-контрактом, то це можливо згідно Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів НБУ № 164 від 29.07.2022 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0164500-22?find=1&text=%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82#Text) який визначає наступне:

"111. Емітент зобов'язаний у разі виконання держателем платіжної операції з використанням платіжного інструменту у валюті, яка відрізняється від валюти рахунку, здійснювати перерахунок суми за операцією в порядку, визначеному договором.;"

Відповідно до пп.8 п.14 Постанови НБУ № 18 від 24.02.2022, яка регулює валютні розрахунки на час дії воєнного стану, дозволено оплачувати товари, послуги та роботи за кордоном з використанням електронних платіжних засобів (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0018500-22/ed20240910#Text):

• з усіх гривневих рахунків клієнта банку — в екв. 100 тис. грн на календарний місяць (не обмежуються СГ, що здійснюють міжнародні перевезення вантажів на підставі документів, що дають на це право),

• без обмеження суми з усіх рахунків клієнта банку, відкритих в іноземній валюті

Тобто, НБУ допускає здійснення платежу, наприклад, в доларах з гривневої карти.

2) в цій ситуації застосвується НПСБО 21 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0515-00#Text) щодо визнання придбаних запасів за курсом НБУ, що діяв на момент оплати авансу за товар.

3) в обліку могло бути так:

грудень 2024

В обліку:

Дт 333 Кт 311 - 16207,71 грн. - списані кошти в гривні з КПК

Дт 632 Кт 333 - 373 дол. - оплатили в валюті нерезиденту з КПК в гривні, курс НБУ

Дт 92 Кт 333 - 11,16 дол. - комісія банку, курс НБУ

Дт 942 Кт 333 - витрати по конвертації валюти (16207,71 грн. - 384,16 дол х курс НБУ)

Січень 2025

Дт 281 Кт 632 - 373 дол. х курсНБУ на дату авансу - отрибуткували товар з вартісю доставки

Дт 281 Кт 631 - послуги брокера

Дт 281 Кт 377/митниця - мито

Дт 6412 Кт 377/митниця - сума ПК по ПДВ