Заголовок тимчасово відсутній

Почнемо з того, що Закон № 361 (п.п. 7 ч. 2 ст. 6) відносить до спеціально визначених суб’єктів первинного фінмоніторингу, зокрема:

— бухгалтерів, суб’єктів господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;

— суб’єктів господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування.

НЕнаймані бухгалтери, а також суб’єкти господарювання, які надають послуги у сфері бухобліку або здійснюють консультування з питань оподаткування, є спеціально визначеними суб’єктами фінмоніторингу і зобов’язані виконувати вимоги Закону № 361.

Обов’язки для ФОП-бухгалтера майже такі самі, як і для інших СПФМ. Вони передбачені у першу чергу у ст. 8 Закону України від 06.12.2019 №361-IX та деталізуються у Положенні №282.

Але слід ураховувати, що ФОП-бухгалтер – це спеціальний СПФМ та, до того ж здійснює свою діяльність одноособово. Тобто певні обов’язки СПФМ ФОП-бухгалтер виконувати не зобов’язаний.

Серед обов’язків ФОП-бухгалтера виокремимо, на наш погляд, найголовніше. Отже, доведеться:

1. Контролювати підозрілі фінансові операції клієнта. Тобто повідомляти про такі операції до Держфінмоніторингу та реєструвати, зберігати документи щодо них (пп. 2, 7, п.п. «в» пп. 8, 18 ч. 2 ст. 8 Закону №361). Підозрілість фіноперацій означає, що ФОП-бухгалтер вважає їх пов’язаними із злочинною діяльністю, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (ч. 1 ст. 20 Закону №361). Підкреслюємо – вважає сам ФОП-бухгалтер, при цьому сума значення не має. Крім того, підозри мають бути обґрунтованими. А такі обґрунтування повинні базуватися на типологічних дослідженнях та рекомендаціях суб’єктів державного фінмоніторингу. Також орієнтуємося на критерії, затверджені наказом Мінфіну від 28.12.2022 №465.

Не забувайте: ухилення від сплати податків — це теж злочин (ст. 212 ККУ)
До речі, ФОП-бухгалтерам та їх клієнтам варто звернути увагу ще й на критерії щодо підозрілих фіноперацій, якими керуються банки. Зокрема, для розуміння ризиків та того, яким чином вибудовувати свої відносини з цими установами. Наприклад, відносно нещодавно НБУ навів перелік ознак, за якими визначається «дроблення бізнесу», та визначив алгоритм дій для банків у такому випадку.

2. Повідомляти Мін’юст про розбіжність між фактичними даними щодо бенефіціарів та тих, що містяться у ЄДР у клієнта (п. 81 ч. 2 ст. 8 Закону №361). Нагадаємо: з 01.09.2024 ФОП-бухгалтери повинні передавати дані у порядку, затвердженому наказом Мін’юсту від 12.07.2023 №2542/5, напряму до Мін’юсту. Цей обов’язок підкріплено спеціальною санкцією – штрафом у розмірі до 340000 грн (п. 61 ч. 5 ст. 32 Закону №361).

3. Відповідати на запити від Мінфіну та Держфінмоніторингу та давати доступ до документів щодо тих чи інших операцій або клієнтів (пп. 11, 12, 13, 15, 19 ч. 2 ст. 8 Закону №361).

4. Подавати звіт за формою №2-фінмон (річна) до Мінфіну. Порядок заповнення та подання цього типу звітності можна знайти у наказі Мінфіну від 09.12.2022 №422.

5. Проводити належну перевірку клієнтів (ч. 2 ст. 11 Закону №361). Порядок такої перевірки передбачений у розд. VIII Положення №282. Тут і про перевірку даних щодо бенефіціарів є, і про запитування всілякої інформації про клієнта у того ж клієнта (тобто ідентифікація та верифікація клієнта) та інше.

6. Повідомляти Держфінмоніторинг про припинення своєї діяльності (п. 1 ч. 2 ст. 8 Закону №361). Для цього подаватиметься та сама заява, що й для постановки на облік (форма №1-ФМ).

Ще раз повторимо: це не вичерпний перелік обов’язків. Ми виділили лише найголовніші.

Відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону у разі невиконання (неналежного виконання) суб’єктом первинного фінансового моніторингу (його уповноваженою (посадовою) особою) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії до нього адекватно вчиненому порушенню протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення застосовуються такі заходи впливу:

1) письмове застереження;

2) анулювання ліцензії та/або інших документів, що надають право на здійснення діяльності, з провадженням якої в особи виникає статус суб’єкта первинного фінансового моніторингу, у встановленому законодавством порядку;

3) покладення на суб’єкта первинного фінансового моніторингу обов’язку відсторонення від роботи посадової особи такого суб’єкта первинного фінансового моніторингу;

4) штраф;

5) укладення письмової угоди із суб’єктом первинного фінансового моніторингу, за якою суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язується сплатити визначене грошове зобов’язання та вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, забезпечити підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо.

За одне порушення не може бути застосовано більше одного штрафу.

Так, за незабезпечення належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу, відсутність належної системи управління ризиками, повторне невиконання вимог суб’єктів державного фінансового моніторингу про усунення виявлених порушень та/або про вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню передбачається штраф – у розмірі до 10 відсотків загального річного обороту, але не більше 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (135 150 грн).

За неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством, – у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000 грн).

А за порушення інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії – у розмірі до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000 грн).

Окремого штрафу за непостановку на облік не визначено Законом. Проте мова може йти про попередній абзац.

Також ст. 32 Закону передбачає й інші види відповідальності та особливості притягнення.

https://7eminar.ua/news/3716-forma-2-finmon-ricna-zapovnennya-zrazok-suprovidnogo-lista#comments

Раді допомогти, звертайтесь ще!