Оформлення наказу про переведення працівників на неповний робочий час

Формулювання «у зв’язку з фінансовими труднощами / відсутністю коштів» не можна використовувати як єдину підставу для наказу з ініціативи роботодавця. Законодавство вимагає наявності змін в організації виробництва і праці (Кодекс законів про працю України, ч. 3 ст. 32). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188

Оформити неповний робочий час можна двома шляхами:

• За згодою сторін (найбезпечніший варіант): працівники подають індивідуальні заяви про переведення на неповний робочий час за Кодекс законів про працю України, ст. 56.
• За ініціативою роботодавця (як зміна істотних умов праці): за наявності обґрунтованих змін в організації виробництва і праці з персональним повідомленням кожного працівника до запровадження нових умов.

Вимоги до обґрунтування за ч. 3 ст. 32 КЗпП:

Установлення неповного робочого часу з ініціативи роботодавця є зміною істотних умов праці. Відповідно до Кодексу законів про працю України, ч. 3 ст. 32, така зміна допускається виключно у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці (раціоналізація робочих місць, зміна режимів роботи, оптимізація структури тощо). Зниження попиту, відсутність коштів чи важкий фінансовий стан підприємства судова практика не визнає змінами в організації виробництва і праці (постанова Пленуму ВСУ №9 від 06.11.1992, постанова ВС від 18.01.2023 у справі №466/1680/21). У разі спору суд може визнати такий наказ незаконним і зобов'язати виплатити різницю в заробітку.

Строки попередження під час воєнного стану:

За мирного часу роботодавець зобов'язаний повідомляти про зміну істотних умов праці за 2 місяці. Однак у період дії воєнного стану згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» повідомлення працівника про зміну істотних умов праці здійснюється не пізніш як до їх запровадження.

Якщо працівник не згоден:

Якщо працівник відмовляється працювати на нових умовах, трудовий договір припиняється на підставі п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України із виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку (Кодекс законів про працю України, ст. 44).

Оплата праці та ЄСВ:

Оплата праці провадиться пропорційно до відпрацьованого часу (Кодекс законів про працю України, ч. 2 ст. 56). Проте якщо для працівника це основне місце роботи (і він не є особою з інвалідністю), роботодавець зобов'язаний сплатити ЄСВ не менше мінімального страхового внеску:

Мінімальний ЄСВ = 8 647 × 22% = 1 902,34 грн на місяць (де 8 647 грн — мінімальна заробітна плата).

Які документи необхідно оформити

Варіант А. За заявами працівників (за угодою сторін, ст. 56 КЗпП)
Заява працівника: «Прошу встановити мені неповний робочий день / неповний робочий тиждень тривалістю ... годин з дата у зв'язку з сімейними обставинами».
Наказ керівника про встановлення неповного робочого часу за заявою працівника.

Варіант Б. З ініціативи роботодавця (ст. 32 КЗпП)
Наказ про зміни в організації виробництва і праці (обґрунтування оптимізації процесів, перерозподілу обов'язків, зміни графіків).

Погодження з профспілкою (за наявності первинної профспілкової організації) відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 247 КЗпП.

Письмове повідомлення кожного працівника під підпис про зміну істотних умов праці із зазначенням конкретного режиму та дати набрання чинності.

Письмова заява/розписка працівника про згоду або відмову працювати в нових умовах.
Наказ про встановлення неповного робочого часу працівникам, які погодилися.
Наказ про звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП працівників, які письмово відмовилися від нових умов.
Коригування табеля обліку робочого часу та локальних графіків роботи.

Наказ про встановлення неповного робочого дня за заявою працівника
Наказ про встановлення неповного робочого дня
Наказ про встановлення неповного робочого часу та гнучкого режиму роботи
https://7eminar.ua/news/8373-zrazki-zayavi-ta-nakazu-pro-vstanovlennya-pracivniku-nepovnogo-robocogo-casu
Наказ про встановлення неповного робочого дня (4 години)

Раді допомогти, звертайтесь ще!