Заголовок тимчасово відсутній

Ні, визнавати доход на суму означеної поворотної фіндопомоги Вам точно не потрібно було.

Найперше відмітимо, що наразі в р. III ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n2502 немає спецправил (в т.ч. податкових різниць) для операцій з поворотною фіндопомогою. Тому її слід обліковувати в податково-прибутковому обліку за правилами бухобліку. До речі, вказували на це й контролери у категорії 102.02 ЗІР - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=34720.

Згідно з нацстандартами суми, які позичальник відповідно до договору повинен повернути у визначений строк позикодавцю, є зобов’язаннями (п. 5 НП(С)БО 11 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#o14). При цьому ані доходи в сумі отриманої позики, ані витрати при її поверненні позичальник не повинен визнавати (п. 5 НП(С)БО 15 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0860-99#Text, пп. 9.3 НП(С)БО 16 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00#Text).

Тобто отримання короткострокової позики (тобто тої, в якої строк погашення менше 12 місяців з дати балансу) позичальник в бухобліку показує шляхом збільшення своїх зобов’язань (наприклад, запис може бути таким: Дт 311 Кт 685). Відповідно її погашення (нехай навіть не у строк, передбачений договором) в бухобліку проводять тільки як «закриття» раніше визнаного зобов’язання (Дт 685 Кт 301, 311). При цьому, визнавати доход ані на кінець першого року, з моменту отримання позики, ані на якусь іншу дату не потрібно. Адже нацстандартами це не передбачено.

Тепер щодо Ваших пролонгацій. У Вас, судячи із запитання, першочергово договір позики було укладено строком на рік. Відтак на момент виникнення такої заборгованості підстав для її дисконтування у Вас не було. Бо вона однозначно була короткостроковою.
Далі, оформивши, першу додаткову угоду про пролонгацію ще на рік строку, зафіксованого в основному договорі, по ідеї, про дисконтування також не мало йтися. Адже строк такої пролонгації у Вас складав один рік, відтак в межах нього не було підстав класифікувати борг довгостроковим. Він з метою бухобліку так і залишився поточним (оскільки строк його погашення не перевищував 12 місяців). До речі, підтверджують це й судді (див., наприклад, постанову Касаційного адмінсуду ВС від 22.03.2023 р. у справі № 420/25524/21, https://reyestr.court.gov.ua/Review/109785156).
Разом з тим, оскільки у Вас була не одна пролонгація, а кілька, то є висока вірогідність того, що податківці під час перевірки будуть говорити, що в даному разі здійснюючи другу, третю і т.д. пролонгацію, сторони, по суті, маскують довгострокові заборгованості під короткострокові. Тож в такому разі податківці можуть наполягати на дисконтуванні (див., наприклад, рішення Дніпропетровського окрежного адмінсуду від 28.11.2019 р. у справі № 160/6107/19, https://reyestr.court.gov.ua/Review/86151050).
Тому, щоб мінімізувати ризики, можна (звичайно, якщо є така можливість) взагалі прибрати додаткові угоди (окрім першої). Тоді така прострочена заборгованість точно не підлагатиме дисконтуванню. Детально облікові наслідки дисконтування описано за посиланням: https://7eminar.ua/news/2808-buxgalterskii-ta-podatkovii-oblik-diskontovanoyi-zaborgovanosti.

Раді допомогти, звертайтесь ще!