Заголовок тимчасово відсутній

Так, на наш погляд, доцільно провести відповідний перерахунок.

1. Якщо ціна на вже поставлений товар прив’язана до курсу валют на дату оплати, то в бухобліку Мінфін (див. лист від 31.07.2009 № 31-34000-10-16/20869) рекомендує обліковувати різницю, що виникає під час перерахунку доходу від реалізації і розміру дебіторської заборгованості, шляхом визнання інших операційних доходів (Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності») або інших операційних витрат (Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності»).

І хоча висновки, зроблені у листі Мінфіну, звернуті до покупця, та все ж вважаємо, що їх можна використовувати і у прив’язці до продавця.

Отже, зважаючи на вже згадане нами роз'яснення Мінфіну випливає, що у випадку коли курс валют зростає (відповідно заборгованість боржника згідно з рішенням суду зростає), то продавець має збільшити дохід (з урахуванням ПДВ) на сумову різницю між розміром доходу, обрахованого за курсом на подачі позовної заяви, і доходу, визнаного на дату відвантаження товару: Дт 361 Кт 719 та Дт 719 Кт 641/ПДВ.

Щодо ПДВ зауважимо таке. Прив’язка договору до інвалюти вимагає здійснення коригувань й у ПДВ-обліку. Адже зміна валютного курсу при оплаті призводить до зміни суми компенсації. А це згідно з п. 192.1 ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4621 є підставою для коригування ПДВ. Підтверджують це й податківці. Так, наприклад, в ІПК ДПСУ від 14.12.2021 р. № 4649/ІПК/99-00-21-03-02-06 вказано: "На дату першої події за операцією з постачання товару (у випадку, описаному у зверненні – на дату відвантаження товару) постачальник повинен був скласти відповідну податкову накладну, виходячи із вартості товару, визначеної у договорі. Якщо після відвантаження товару покупцю відбувається перерахунок (збільшення) вартості такого товару відповідно до курсу іноземної валюти, то постачальник повинен збільшити на відповідну суму податкові зобов’язання з ПДВ, нараховані за операцією з постачання такого товару, та скласти і зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування до такої податкової накладної. При цьому перерахунок вартості товару має бути підтверджений належним чином складеними первинними (бухгалтерськими) документами".

2. Відповідно до п. 5 та п. 11 НП(С)БО 10 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#Text дебіторську заборгованість необхідно вилучати з активів лише у разі визнання її безнадійною. Поняття останньої розкрито у п. 4 НП(С)БО 10. Він до безнадійної зараховує поточну дебіторську заборгованість, щодо якої:

1) існує впевненість про її неповернення боржником;

або

2) за якою минув строк позовної давності.

Скоріш за все строк позовної давності за означеною заборгованістю ще не минув (адже він наразі стоїть на паузі), тому лишається критерій «заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення».

На жаль, в нацстандартах відсутні будь-які орієнтири, на які можна було би опиратися під час обґрунтування обставин, які вказують на те, що заборгованість не буде повернена (погашена) боржником. Тому формально в кожному конкретному випадку це мірило мають оцінювати управлінці компанії.

Таким чином, якщо Ви впевнені (чи майже впевнені) в тому, що боржник не погасить означену дебіторку, то Ви можете її списати в бухобліку (навіть без відкриття виконавчого провадження). У бухобліку означене списання можна показати так: Дт 944 Кт 361.

Раді допомогти, звертайтесь ще!