Заголовок тимчасово відсутній

Згідно Вашого запитання оптимальний варіант виправлення буде, щоб працівник за згодою повернув зайво виплачену суму на розрахунковий рахунок підприємства

Нижче пояснюю чому:

У разі виявлення зайво виплачених коштів через лічильні помилки, власник підприємства може видати наказ або розпорядження про їх відрахування із заробітної плати працівників. Відповідно до статті 127 Кодексу законів про працю (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n739), це потрібно зробити не пізніше одного місяця з дня виплати неправильно обчисленої суми.

Лічильні помилки – це помилки, що виникають в процесі обчислення, наприклад, неправильний розрахунок або дворазове нарахування зарплати за той самий період. Наказ про відрахування може стосуватися тільки тих сум, які були виплачені протягом останнього місяця, і для цього не потрібна згода працівника. Якщо ж місячний строк було пропущено, працівник може добровільно повернути зайві кошти через касу підприємства або подати заяву на утримання цієї суми із заробітної плати.

Документально факт виявлення лічильної помилки можна оформити за допомогою бухгалтерської довідки, доповідної записки або іншого внутрішнього документа підприємства. Оформлення бухгалтерської довідки є обов'язковим, оскільки на її підставі вносяться зміни до регістрів бухгалтерського обліку та первинних документів з обліку заробітної плати (п. 9 Методичних рекомендацій щодо застосування регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Мінфіну України від 29.12.2000 № 356) (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0356201-00#n10).

Якщо повернення зайво виплачених коштів здійснюється через банківський рахунок, це відображається бухгалтерським проведенням: Дт 311 "Грошові кошти в національній валюті" Кт 661 "Розрахунки з працівниками з заробітної плати". Якщо ж повернення здійснюється через касу, проводиться запис: Дт 301 "Каса підприємства" Кт 661 "Розрахунки з працівниками з заробітної плати".

Важливо відзначити, що сторновані суми зарплати за попередні місяці включаються до фонду оплати праці того місяця, в якому було здійснено сторнування. Це означає, що такі коригування не впливають на минулі звітні періоди і не потребують виправлень у об'єднаній звітності у додатку Д1. Також варто звернути увагу, що сторновані суми зменшують фактичну базу нарахування зарплати у місяці сторнування.Це може створити ситуацію, коли виникає необхідність забезпечення сплати ЄСВ з фактичної бази нарахування, яка повинна бути не нижчою за мінімальну заробітну плату.

Згідно зі статтею 128 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n746), загальний розмір усіх відрахувань при кожній виплаті зарплати не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством, — 50% заробітної плати, що належить до виплати працівникові. Через це період відрахувань може розтягнутися на кілька місяців.

Раді допомогти, звертайтесь ще!