Заголовок тимчасово відсутній

Слід розуміти, чи мається на увазі

а) договір переведення боргу - коли ФОП передає свій борг якомусь іншому ТОВ, яке заплатить замість нього першому ТОВ-кредитору - заміна боржника у зобов'язанні зі згоди кредитора ( статті 520 ЦК України ).

б) чи мається на увазі договір переуступки права вимоги - коли перший ТОВ-кредитор переуступає іншому ТОВ право вимагати борг від цього ФОПа. - заміна кредитора. (підстави - відступлення права вимоги – операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (п.п. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України ).)

В другому, (б) випадку, питання щодо правомірності - відсутнє, адже борг ФОП погашає сам, тут немає підстав вбачати негрошову форму розрахунків. Борг ФОП не зазнає ніяких змін, просто змінюється кредитор, Тобто це - правомірно.

В першому (а) випадку - є невизначеність. Вона полягає в тому, що у разі заборгованості ФОПа за товари чи послуги - позиція податківців відома, вона висловлена в ЗІР, а щодо заборгованості ФОПа за нетоварну операцію - фіндопомогу - такої позиціїї наразі немає.

Якщо б заборгованість ФОП була за товари, роботи, послуги, то здійснення такого правочину є неправмоірним з точки зору порушення ст. 291.6 ПКУ - здійснення розрахунків у негрошовій формі, про що вказано у роз'ясненні ЗІР https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40391 відповідь - ні, не може.

Але, в даному випадку заборгованість ФОП - не за товари чи послуги. І тут податківці відповідають наступним чином - "Прямою нормою не передбачено щодо даної ситуації. Радимо звернутися на індивідуальну податкову консультацію.". Це означає, що скоріш всього, навіть і звернувшись за такою консультацією, ви не отримаєте однозначну відповідь, яка дозволить вважати, що така ситуація правомірна.

Однак, з іншого боку, у положеннях ПК серед основних засад податкового законодавства передбачено принцип презумпції правомірності рішень платника податків, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Це закладено в ст.4.1.4 та 56.21 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1321

Раді допомогти, звертайтесь ще!