Не обов’язково оплачувати в подвійному розірі

Робочим днем є вихідний у разі, коли його спеціально скерували для роботи у цей день. Класичний приклад – подолання наслідків аварій, техногенних катастроф, снаслідків воєнних дій, тощо. Про це має бути зазначено у наказі про відрядження.

В такому разі оплата проводиться за ст.107 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n653 , тобто у подвійному розмірі.

Якщо працівник тільки іде у відрядження і повертається у вихідний день, то це не обов’язково робота. Хоча в табелі обліку робочого часу це є день відрядження.

Робочі дні позначаємо «ВД»/8. Проїзд , що припадає на вихідний день: у верхньому рядку — «Х» або прочерк, у нижньому — «ВД».

Робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі (ст.72 КЗпП).

Отже, в КЗпП чітко не передбачено компенсатор проїзду у вихідний день. Коли працівник іде та повертається у свій вихідний, роботодавець має узгодити із працівником механізм компенсації. Приміром, може компенсуватися наданням іншого вихідного дня. Наданий пізніше відгул — кодом «ІН».

Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами ст.107 КЗпП.

З огляду на наведене в наказі про відрядження має бути прописаний механізм компенсації таких вихідних днів.

Раді допомогти, звертайтесь ще!