В принципі – так

Відря́дження — це поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства для виконання службового доручення поза місцем постійної роботи. Таке визначення дає Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом МФУ від 13.03.1998 № 59 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98#Text

Отже, поїздка із м. Києва до м. Гостомелю чи до м. Вишневе, може вважатися відрядженням, навіть одноденним.

Разом з цим, з огляду на специфіку роботи працівника йому може бути встановлено роз’їзний характер роботи (наказом). Роз’їзний характер робіт передбачає виконання робіт на об’єктах, розташованих на значній відстані від місця розташування організації, у зв’язку з поїздками в неробочий час від місцезнаходження організації до місця роботи на об’єкті й назад ( листи Мінсоцполітики від 15.11.2013 № 491/13/116-13 та Мінпраці від 17.11.2006 № 307/13/133-06).

Службові поїздки працівників з роз’їзним характером роботи не вважаються відрядженням (п. 2 розд. I Інструкції № 59), відповідно, добові їм не виплачуються. Водночас таким працівникам може бути встановлено відповідну надбавку. При встановленні надбавки за роз’їзний характер роботи керуються постановою КМУ «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер» від 31.03.99 № 490 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/490-99-%D0%BF#Text

Отже, маєте обрати оптимальний варіант, з огляду на специфіку роботи працівника.

Раді допомогти, звертайтесь ще!