Заголовок тимчасово відсутній

Експерти не радять не використовувати однакових підписантів у двох сторонах договору/первинних документів. Підписуючи документи від імені останнього з самим собою (тобто як з фізособою), він явно діє в своїх інтересах.

Проте існує альтернативна точка зору. Сенс її в тому, що директор і юридична особа не перебувають у відносинах представництва. Директор виступає від імені юридичної особи як його виконавчий орган.

Ця альтернативна позиція свого часу з’являлася в практиці вищих судових інстанцій. Однак ще Верховний Суд України дійшов висновку про те, що у відносинах між директором і юрособою застосовувати ч. 3 ст. 238 ЦКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15) потрібно.

Іншу позицію в судових рішеннях з тих пір нам розшукати не вдалося. Тому настійно рекомендуємо не підписувати одному і тому ж людині договір з різних сторін.

Порушення положень ч. 3 ст. 238 ЦКУ може привести до недійсності правочину (тобто Акту).Отже, якщо юрособа та ФОП зберуться укласти договір, то:

1) підписувати такий договір з двох сторін одного й того ж людині не можна;

2) довірити третій особі підписання договору від імені юрособи з фізособою – директором можна за допомогою довіреності, але ця ситуація все ще може потрапити під ч. 3 ст. 238 ЦКУ;

3) найбезпечніший варіант – загальні збори довіряє кому-небудь підписати договір, а директору доручає виписати відповідну довіреність;

Суть його в тому, що загальні збори своїм рішенням передає право на укладення договору кому-небудь, доручаючи видати для цього довіреність. У цьому випадку таку довіреність також буде підписувати директор або інший уповноважений орган відповідно до конкретного статутом (ст. 246 ЦКУ).Однак таким чином, на нашу думку, вже не можна говорити про те, що директор діє в своїх інтересах. Адже своїм рішенням юрособа додатково підкреслює волю юрособи укласти договір.

Раді допомогти, звертайтесь ще!