Заголовок тимчасово відсутній

Взаємозалік вимог – один із способів припинити взаємні зобов'язання.

Такий спосіб є досить розповсюдженим, оскільки дозволяє контрагентам «без грошей» погасити заборгованість за надані послуги, виконані роботи або поставлені товари. Процедура регламентується ст. 601 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/435-15#n3014 та ст. 203 ГКУ.

Зарахувати взаємні вимоги можна тільки за дотримання трьох умов, а саме (ч. 1 ст. 601 ЦКУ):• якщо вимоги є зустрічними;• однорідними;• якщо настав строк їх виконання або строк їх виконання не встановлений чи визначений моментом пред'явлення вимоги. У ст. 602 ЦКУ визначено ряд критеріїв, що не допускають оформлення взаємозаліку. Насамперед це зобов’язання, за якими минув строк позовної давності, та інші випадки, встановлені договором або законом.

Оскільки податковий дохід від реалізації товарів визнається на дату переходу покупцеві права власності на товар, для обох суб’єктів взаємозалік буде заключною операцією, рівнозначною за результатом оплаті товару. Тільки під час оплати відбувається рух коштів за рахунками суб’єктів, а під час взаємозаліку – ні. Дохід від надання послуг і виконання робіт визнається на дату складання акту чи іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. Тому, дохід у ФОП від реалізації товарів, робіт, послуг виникає на дату підписання акту про зарахування зустрічних однорідних вимог. Тобто обидві сторони вже визнали дохід, а грошова оплата (чи взаємозалік) для них не матиме наслідків.

Взаємозалік за заборгованостями, які виникли після постачання товарів (робіт, послуг), у податковому обліку не відображається, оскільки є другою подією при обкладенні операції ПДВ. У цій ситуації першою подією вважається постачання товарів (послуг). А при таких операціях податкові зобов’язання у продавця та податковий кредит у покупця відображаються за правилом першої події (п. 187.1, 198.2 ПКУ).

Раді допомогти, звертайтесь ще!