Заголовок тимчасово відсутній

Відповідно до п. 13 П(С)БО 11 забезпечення створюються для відшкодування подальших (майбутніх) операційних витрат для виконання гарантійних зобов'язань. Тобто, спочатку створюєься резерв ха рахунок витрат на збут (у торгівельних підприємств), або загальновиробничих витрат (у виробників), а потім за рахунок цього резерву робляться ті чи інші витрати на гарантійний ремонт (а не навпаки, коли витрати списуються на якійсь рахунок 92, чи 91, а потім перекидаються на резерв). Створення резерву у торгівельних підприємств Дт93Кт472, у виробників Дт91Кт473 (згідно Методрекомендаціями по формуванню собівартості товарів, робіт, послуг у промисловості, затвердженими наказом Мінпромисловості від 09.07.2007 р. №373). Методики розрахунку резерву немає, підприємство визначає для себе рівень гарантійних зобов'язань на основі технічних умов, норм або стандартів. Розмір забезпечення для виконання гарантійних зобов'язань може також визначатися як процент від проданої продукції за період - у торгівельного підприємства. Для рівномірного розподілу витрат між обліковими періодами забезпечення створюються періодично (як правило, щомісячно або поквартально). Згідно з п. 18 П(С)БО 11 залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу і, при необхідності, коригується (збільшується або зменшується). У разі відсутності вірогідності вибуття активів для погашення майбутніх зобов'язань сума такого забезпечення підлягає сторнуванню.

Витрати за рахунок резерву, які входять до собівартості гарантійного ремонту у торгівельних підприємств - використання запасів, послуги сторонніх організацій, зарплата ремонтників, ЄСВ. У виробників - те саме плюс амортизація ОЗ, задіяних в ремонті, загальновиробничі витрати на обслуговування виробничого процесу, утримання ОЗ, задіяних в ремонті. Проведення у торгівельних - Дт473Кт20,63,66,65,68. У виробників - витрати не одразу списуються за рахунок резерву, а акумулюються на рахунку виробництва або браку у виробництві (23 або 24), тобтоДт23(24) Кт20, 22, 63, 65, 66, 68, а потім списуються за рахунок резерву Дт473Кт23(24)

Таким чином, для торгівлі - це витрати на збут, для виробництва - це загальновиробничі витрати, що включаються до виробничої собівартості продукції Раді допомогти, звертайтесь ще