Заголовок тимчасово відсутній

Витрати на оплату праці є істотним елементом виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) на будь-якому підприємстві. При цьому прямими витратами на оплату праці вважаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим виготовленням продукції, виконанням робіт або наданням послуг, якщо вони можуть бути безпосередньо (на підставі первинних документів) віднесені до конкретного об’єкта витрат.

заробітну плату, яку неможливо прямо віднести до конкретного об’єкта витрат, включають до складу загальновиробничих витрат з наступним розподілом. В обліку нарахування такої зарплати відображають за дебетом рахунка 91 (замість рахунка 23) за відповідною статтею витрат.

За загальним правилом з п.п. 15.9 П(С)БО 16 оплату простоїв відносять до складу загальновиробничих витрат, тобто відображають на рахунку 91. Причому на цей рахунок потрапляє заробітна плата як загальновиробничого персоналу (працівників апарату управління цехами, дільницями тощо), так і основних виробничих робітників, зайнятих виробництвом продукції, виконанням робіт, наданням послуг (яку у «виробничий» період обліковують на рахунку 23). Сюди ж відносимо і нарахування на фонд оплати праці виробничого та загальновиробничого персоналу.

Абсолютно інша картина складається в умовах тривалого зупинення діяльності підприємства (його структурного підрозділу), коли продукція взагалі не випускається. У цьому випадку віднести витрати на оплату часу простою виробничих робітників до складу собівартості продукції (відобразити на рахунку 91) не можна, зважаючи на відсутність об’єкта витрат. За таких обставин витрати на оплату простою персоналу основного і допоміжних виробництв списують у дебет субрахунку 949.

У цілому такий же підхід зберігається в частині відображення в обліку інших виробничих і загальновиробничих витрат (витрат на амортизацію необоротних активів, утримання виробничих приміщень тощо).

Що стосується витрат на оплату простоїв персоналу управління підприємством і служби збуту, витрат на утримання адміністративних і збутових приміщень, їх відображають, як завжди, на рахунках 92 і 93 відповідно.

Якщо виплата не пов’язана ані з виробничою, ані з адміністративною чи збутовою діяльністю. Тому під час її нарахування використовують субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності».

Податок на прибуток: згідно з п. 134.1 ПКУ, за якою об’єктом обкладення податком є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають згідно з положеннями ПКУ (п. 134.1 ПКУ). Жодних коригувань для виплати заобітної плати під час протою працівникам ПКУ не передбачає, а діють лише бухоблікові правила її нарахування. Раді допомогти, звертайтесь ще