Заголовок тимчасово відсутній

Відповідь на запитання: якщо отримує оплату на валютний рахунок, то вільно знімати валютну виручку ФОП не може. Відповідно до п. 42 розділу VI Положення № 2 НБУ резиденти-юридичні особи і фізичні особи-підприємці мають право проводити розрахунки із використанням знятої з власних поточних рахунків готівкової іноземної валюти з метою забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон, а також розрахунки з оплати представницьких витрат на організацію офіційних заходів за кордоном. Для інших потреб ФОП не може вільно зняти кошти з свого валютного рахунку. При роботі з валютою ФОП заборонено переказувати кошти з підприємницького валютного рахунку на свій особистий валютний рахунок (абз. 2 п. 113 Положення №5). Згідно з п. 109 Положення №5 за поточними рахунками в інвалюті СГ-резидентів (юросіб та ФОПів) здійснюються операції, що не суперечать вимогам законодавства України, включно з операціями з виплати/повернення коштів на відрядження за кордон (пп. 16 п. 109 Положення № 5). Щодо зняття валютної готівки за кордоном може бути дві позиції: смілива й обережна.

За сміливою позицією можна вважати, що зняття валютної готівки з рахунку ФОП не суперечить законодавству України, а перелік операцій у п. 109 Положення №5 не є вичерпним. Тож з рахунку можна зняти валютну готівку в будь-якій сумі з будь-якою метою. Оскільки ФОП на ЄП не веде обліку витрат то такий ФОП не повинен підтверджувати витратні операції первинними документами (п. 296.1 ПКУ). За обережною позицією можна вважати, що перелік операцій у п. 109 Положення №5 є вичерпним і валютну готівку можна зняти лише на відрядження – пп. 16 п. 109 Положення №5. Однак, відрядження – це робочі поїздки найманих працівників, то для самого ФОП поняття «відрядження» є досить умовним. Тож у цьому разі постає питання про документальне підтвердження такого «відрядження». Знову ж таки, ФОП — платник єдиного податку не зобов’язаний вести облік своїх витрат і підтверджувати їх документально. Отже, якщо ФОП обирає обережну позицію, він може зняти частину готівки у валюті, яка може бути використана на оплату проживання, транспорту, харчування тощо, а решту валютних коштів продати у час, визначений банком для таких операцій, та почекати, коли зарахується гривня від продажу валюти, і лише тоді розпоряджатися цими коштами.

Однак, штрафи за порушення валютного законодавства є досить значними. Валютний нагляд та застосування заходів впливу за порушення вимог валютного законодавства здійснюються згідно з нормами, врегульованими ст. 11 та 15 Закону про валюту. Отже, за порушення вимог валютного законодавства можуть бути застосовані певні заходи впливу: 1). письмове застереження; 2). обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів валютних операцій; 3). штрафні санкції. До фізосіб-підприємців застосовуються заходи впливу у вигляді штрафів, передбачених ст. 162-1 КУпАП, — до 3000 н. м. д. г. (до 51000 грн). Раді допомогти, звертайтесь ще