- Види облігацій
- Роль, умови та форми ОВДП
- Особливості обліку ОВДП
- ОВДП та неприбутківці
- ОВДП та єдиноподатники
- Висновки
Цінні папери – це інструменти, які посвідчують майнові права їх власника. Вони можуть надавати право на частку у капіталі (наприклад, акції), право на отримання доходу або повернення вкладених коштів (облігації), або інші права.
Ключова особливість облігацій полягає в тому, що вони завжди передбачають боргові відносини – емітент зобов’язується повернути інвестору суму, залучену під облігацію, і зазвичай також сплатити фіксований дохід (купон).
Види облігацій
Облігації можуть бути корпоративними, муніципальними чи державними – залежно від того, хто їх випускає. А ще – процентними або дисконтними, з терміном погашення чи без, з фіксованим або плаваючим доходом.
Роль, умови та форми ОВДП
Потужним фінансовим інструментом, який дає можливість бізнесу інвестувати в економіку країни та водночас отримувати стабільний дохід, є облігації внутрішньої державної позики (далі – ОВДП).
ОВДП – це боргові цінні папери, які випускає держава (в особі Мінфіну) для фінансування бюджету. Покупець ОВДП фактично дає гроші державі в борг. Держава зобов'язується через певний строк повернути номінальну вартість облігації, а також сплачувати дохід (як правило, у вигляді процентів – купонів).
На замітку! ОВДП можуть бути інструментом як інвестування, так і фінансового планування для бізнесу
В обігу є ОВДП з різними умовами:
- з виплатою процентного доходу (купонні);
- дисконтні (без купону, продають дешевше номіналу, погашають за повною вартістю);
- індексовані (із захистом від інфляції);
- валютні (виражені у доларах США або євро, але обслуговують їх у гривні).
Облігації мають лише бездокументарну (електронну) форму. Тому, назву «цінні папери» не слід сприймати буквально.
Особливості обліку ОВДП
У бухгалтерському обліку більшість цінних паперів одночасно є фінансовими інструментами, оскільки передбачають взаємні зобов’язання сторін: одна сторона отримує фінансовий актив, інша – фінансове зобов’язання або інструмент власного капіталу.
З іншого боку, поняття фінансового інструменту ширше: воно охоплює також дебіторську і кредиторську заборгованість, зобов’язання з оренди, грошові кошти та похідні контракти – ф’ючерси, опціони, свопи.
Важливо! Облігації, зокрема ОДВП, є борговими цінними паперами, а отже, операції з ними вимагають іншого облікового та податкового підходу, ніж, наприклад, із акціями
Отже, ОВДП мають свої особливості обліку та податкового регулювання, що відрізняє їх від інших цінних паперів.
Наведемо словничок, який допоможе точніше розуміти суть операцій з ОВДП та їх облікового і податкового супроводу.
Амортизація – у контексті облігацій означає поступове, часткове повернення номінальної вартості облігації до дати погашення. На відміну від одноразового погашення, амортизаційні облігації передбачають повернення частини основної суми боргу за графіком. Власник облігації (інвестор) – особа (фізична або юридична), яка придбала облігацію і має право на отримання доходу та номіналу при погашенні. Дата погашення – визначений у проспекті емісії момент, коли емітент зобов’язується повністю виплатити номінальну вартість облігації та припинити виплату доходу. Дисконт – це різниця між номінальною вартістю облігації та її ціною купівлі, якщо остання нижча. Відповідає доходу інвестора при погашенні. Емітент – особа, яка випускає облігації. У випадку ОДВП – це держава в особі Мінфіну. Ефективна ставка відсотка – реальна ставка доходу, яка враховує дисконт/премію, купонні виплати, частоту виплат і час. Вона використовується для обліку доходів та витрат згідно з обліковими стандартами. Купон – зафіксований відсоток, що сплачується емітентом власнику облігації із визначеною періодичністю (наприклад, раз на півроку). Купонний дохід – сума процентного доходу, що періодично виплачується власнику облігації відповідно до умов випуску. Номінальна вартість – вартість, зазначена на облігації, яка підлягає поверненню власнику при її погашенні. Для ОДВП зазвичай становить 1 000 грн. Погашення – виплата номінальної вартості облігації власнику після завершення строку її обігу. Премія – різниця між номінальною вартістю облігації та її ціною купівлі, якщо остання вища. Для інвестора це додаткові витрати. Розміщення – первинний продаж облігацій емітентом (державою) інвесторам. У випадку ОДВП – це операції, які здійснює Мінфін через аукціони або інші механізми. Кліринг – процес взаємозаліку зобов’язань між учасниками фінансового ринку. У контексті облігацій кліринг означає механізм розрахунків, при якому одна сторона отримує цінні папери лише після фактичної оплати, і навпаки – відбувається взаємозалежний обмін поставка проти оплати. Своп (у широкому сенсі) – фінансова операція обміну активів або зобов’язань. У випадку з ОДВП, «квазісвоп» – це неформальний механізм, коли компанії використовують купівлю-продаж валютних облігацій для фактичного обміну валюти між собою без прямої купівлі валюти на міжбанку. |
Основним нормативним актом, який регулює випуск та обіг облігацій, є Закон України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» від 23.02.2006 №3480-IV. Якщо говорити про ОВДП, то їх випуск також регулюють окремі постанови Кабміну, а обіг – бюджетне законодавство.
Це, зокрема:
- НП(С)БО №13 «Фінансові інструменти», затверджене наказом Мінфіну від 30.11.2001 №559. Саме цей стандарт застосовують для обліку боргових цінних паперів, до яких належать і ОДВП. Він передбачає оцінку фінансових активів за амортизованою собівартістю з використанням ефективної ставки відсотка або за справедливою вартістю (залежно від класифікації активу);
- Загальні положення НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Мінфіну від 07.02.2013 №73 та НП(С)БО 2 «Консолідована фінансова звітність», затвердженого наказом Мінфіну від 27.06.2013 №628, Ці НП(С)БО визначають, як відображати такі інструменти у звітності;
- МСФЗ 9 «Фінансові інструменти»– для підприємств, що звітують за міжнародними стандартами фінансової звітності.
З точки зору бухгалтерського обліку, ОДВП є фінансовим активом підприємства. Якщо підприємство купує ОДВП, воно фактично передає кошти іншій стороні (державі) в обмін на право отримати фіксовані грошові потоки – тобто, це борговий фінансовий інструмент.
Увага! В обліку ОДВП визнають або як фінансовий актив, що утримують до погашення, або як актив, призначений для продажу – залежно від цілей придбання
ОДВП не є основними засобами чи запасами, не є грошовими коштами у прямому сенсі – це інвестиційний актив, який відображають в окремому розділі балансу як поточні або довгострокові фінансові інвестиції, залежно від строку до погашення.
Докладніше про це читайте у статтях:
- Придбання ОВДП: бухгалтерський облік та варіанти операцій
- Продаж і погашення ОВДП в обліку та звітності
ОВДП та неприбутківці
Неприбуткові організації ризикують втратити свій статус, якщо інвестують у військові ОВДП або інші цінні папери. Про це попереджають податківці (ІПК ДПС від 05.01.2024 №44/ІПК/99‑00‑21‑02‑02ІПК).
Пояснюють контролери це тим, що неприбуткові установи за законом не можуть здійснювати комерційну діяльність з метою отримання прибутку (пп. 133.4.2 ПКУ). І купівлю військових ОВДП, навіть заради інвестиційних доходів, не визнають витратою на утримання, що входить до статутних цілей – це вже комерційна діяльність, несумісна з неприбутковим статусом. Тож, якщо неприбуткова організація (наприклад, приватний заклад вищої освіти) придбає військові або інші облігації, вона може втратити статус неприбутковості.
Важливо! Інвестиції в ОВДП військового типу, з позиції ДПС, не відповідають меті витрат неприбуткових організацій і можуть призвести до негативних податкових наслідків
ОВДП та єдиноподатники
Платникам єдиного податку також слід з обережністю підходити до операцій з облігаціями.
На думку податкової служби, продаж цінних паперів є забороненим видом діяльності для спрощенців, оскільки його класифікують як фінансове посередництво (пп. 291.5.1 ПКУ). Немає також чіткої позиції щодо можливості придбання облігацій винятково з метою отримання доходу. Водночас у статистичних класифікаціях, зокрема КВЕД, таку операцію можуть розцінювати як надання фінансування, що також вважається фінансовим посередництвом.
Для юридичних осіб – платників єдиного податку така діяльність може поставити під загрозу право на спрощену систему.
Що ж до фізичних осіб – підприємців, то вони мають змогу купувати облігації як звичайні громадяни, проте за умови, що не будуть використовувати для цього підприємницькі рахунки або діяти в інтересах інших осіб. У разі недотримання цих умов, операції також можуть трактувати як фінансове посередництво.
Платники єдиного податку третьої групи відображають дохід від військових ОВДП лише у момент погашення облігацій. До складу оподатковуваного доходу включають лише суми купонних відсотків, а також частину дисконту – тобто різницю між номінальною вартістю облігації та ціною її придбання (лист ДПС від 05.01.2024 №44/ІПК/99-00-21-02-02/ІПК; ЗІР, підкатегорія 108.01.02).
Водночас самі суми, сплачені при купівлі ОВДП, не вважаються доходом, оскільки мають інвестиційний характер. Якщо облігації продають до дати погашення, то отриману суму розглядають як дохід єдинника, що може призвести до втрати права на спрощену систему оподаткування.
Для платників єдиного податку четвертої групи (сільгоспвиробників) операції з ОВДП не впливають на податкове навантаження, оскільки база оподаткування розраховується на основі площі земель, а не фактичного доходу.
Висновки
ОВДП є важливим фінансовим інструментом, який поєднує інвестиційні можливості з підтримкою державного бюджету. Однак підприємствам і організаціям, що працюють з ОВДП, необхідно враховувати такі аспекти:
- Бухгалтерський облік: ОВДП визнають фінансовими активами і обліковують відповідно до стандартів НП(С)БО або МСФЗ, залежно від класифікації активу та мети його використання.
- Податковий облік: Операції з ОВДП не створюють податкових різниць для більшості платників, але потребують правильного відображення у звітності.
- Ризики для неприбуткових організацій: Інвестиції в ОВДП можуть призвести до втрати статусу неприбутковості, якщо вони не відповідають статутним цілям.
- Особливості для платників єдиного податку: Операції з ОВДП можуть викликати питання щодо правомірності застосування спрощеної системи оподаткування.
Правильне використання ОВДП як інструменту фінансового планування дозволяє бізнесу не лише отримувати стабільний дохід, а й оптимізувати свої фінансові результати в рамках чинного законодавства.
Олена СТЕПАНОВА, консультант з обліку та оподаткування, практикуючий головний бухгалтер
Статті за темою: