ТОП-10 помилок в бухобліку, які змусять донарахувати податки

1. Помилка №1. Визнання та класифікація необоротних активів
2. Помилка №2. Первісна вартість необоротних активів
3. Помилка №3. Ремонти/поліпшення необоротних активів
4. Помилка №4. Списання необоротних активів
5. Помилка №5. Операції із дебіторською заборгованістю
6. Помилка №6. Операції із кредиторською заборгованістю
7. Помилка №7. Формування забезпечень
8. Помилка №8. Облік доходів
9. Помилка № 9.Облік витрат
10. Помилка №10. Розрахунок курсових різниць

Від помилок не застрахований навіть найдосвідченіший бухгалтер. Проте усі хиби, яких припустились коли проводили операцію в бухобліку відгукнуться як додатковими витратами часу, аби їх виправити, так і доволі часто донарахуваннями податків та зборів.

Що вважати обліковою помилкою НП(С)БО не визначають. Проте міжнародні облікові стандарти, помилками у фінзвітності називають ті, що виникли:

1. у разі невірних математичних підрахунків або застосуванні облікової політики;
2. через неуважність або неправильне тлумачення фактів;
3. у результаті шахрайства (п. 5 МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки»).

Як виправляти бухоблікові помилки регулює:

1. НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»;
2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.1995 №88.

Ба більше, облікові помилки, порівняно із податковими не мають строків давності. Тож навіть дуже стару облікову помилку, виправте у тому періоді, коли її виявили.

Правки внесіть за бухгалтерською довідкою. Форму довідки визначають Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджені наказом Мінфіну від 29.12.2000 №356. Потурбуйтесь аби бухдовідка мала усі обов’язкові реквізити первинних документів (ч. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Тож які облікові помилки коштуватимуть донарахуваннями у податковому обліку – розглянемо далі.

Помилка №1. Визнання та класифікація необоротних активів

Помилки у операціях із необоротними активами (далі – НА) найпоширеніші у практиці. Підкидає багаття у вогонь триваючий характер помилок, через значний строк експлуатації (табл. 1).

Таблиця 1

Помилки у визнанні та класифікації НА

Помилка №2. Первісна вартість необоротних активів

Припускається бухгалтер помилок і тоді, коли визначає первісну вартість НА. Помилки у формуванні первісної, і як наслідок – амортизаційної вартості вимагатимуть їх виправити за увесь період експлуатації ОЗ/НМА/МНМА (табл. 2).

Таблиця 2

Помилки у розрахунку первісної вартості НА

Описані помилки вплинуть на показники фінзвітності, зокрема й минулорічної, якщо помилок припустились у минулих роках.

Отримають свою «ложку дьогтю» перш за все платники податку на прибуток. Їм доведеться скоригувати витрати, розмір амортизаційних відрахувань та суму зобов’язання з податку на прибуток за минулі роки та/або квартали. У пригоді стане уточнююча прибуткова декларація або додаток ВП до поточної прибуткової деки (наказ Мінфіну від 20.10.2015 №897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств»).

Найбільшої шкоди хибна класифікація ОЗ/НМА завдасть прибутківцям-високодоходникам та малодоходникам, які застосовують податкові різниці добровільно

Некоректний вибір групи та/або визнання НА має за наслідки помилки у розрахунку амортизаційних різниць (пп. 138.1, 138.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Прибутківці із різницями додатково будуть змушені виправитись у додатку АМ та додатку РІ до прибуткової декларації. Вплинуть на амортизаційні податкові різниці і невірно встановлений строк корисного використання та ліквідаційна вартість.

Платники ПДВ, які не включать податок до первісної вартості НА, але натомість визнають податковий кредит будуть змушені:

1. його відсторнувати

та

1. відкоригувати показники ПДВ-декларації того звітного періоду, у якому припустились помилки через уточненку (наказ Мінфіну від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість»).

Матиме наслідки й юрособа-платник єдиного податку (далі – ЄП), що прийме у дар ОЗ за заниженою справедливою вартістю. Платникові доведеться донархувати податкові зобов'язання з ЄП на підставі пункту 292.3 ПКУ або доводити контролерам, що бухоблікова вартість не є нижчою за звичайну ціну (ЗІР, категорія 108.01.02).

Помилка №3. Ремонти/поліпшення необоротних активів

Витрати на ремонти можуть бути визнані витратами поточного звітного періоду, або капітальними інвестиціями з наступною амортизацією вартості інвестицій (п. 14, 15 НП(С)БО 7). Рішення, як класифікувати роботи приймає керівник. Проте помилка у класифікації коштуватиме донарахуванням податку на прибуток (табл. 3).

Таблиця 3

Помилки у класифікації витрат на ремонт/поліпшення

Окрему увагу контролери приділяють класифікації та обліку витрат на ремонт/поліпшення орендованих ОЗ. Щоб не припустись помилок вивчіть зобов’язання сторін договору щодо таких робіт та подальшу долю поліпшень, якщо їх проводить орендар.

Помилка №4. Списання необоротних активів

Приносять помилки й операції зі списання необоротних активів (табл. 4).

Таблиця 4

Помилки під час списання необоротних активів

Усі ліквідаційні помилки у бухобліку відгукнуться помилками у податково-прибутковому обліку тих платників, що застосовують податкові різниці за підпунктом 138.1 та 138.2 ПКУ. Якщо нестимете витрати на утримання списаних ОЗ, контролери імовірно знімуть такі витрати та донарахують зобов’язання з податку на прибуток.

Помилка №5. Операції із дебіторською заборгованістю

Торкаються дії бухгалтерів і дебіторської заборгованості (далі – ДЗ). Типові помилки узагальнені у таблиці 5.

Таблиця 5

Помилки в обліку дебіторської заборгованості

Облікові помилки у операціях із ДЗ впливають на податково-прибутковий облік. Розглянемо по черзі.

Якщо не дисконтуєте ДЗ, у звітному періоді занизите бухвитрати, а у наступних – доходи. Аналогічну ситуацію отримає у податковому обліку. Згодом матимете донарахування із податку на прибуток. Добре, якщо контролери під час перевірки розподілять доходи та витрати за періодами. Найгірший сценарій: «знімуть» витрати, доходи ж включать до розрахунку прибутку.

Помилка у частині доходів від дисконтування, як ДЗ, так і кредиторки може відбитись і на юрособах-платниках ЄП третьої групи. На думку ДПС дохід від дисконтування є базою для нарахування єдиного податку (ІПК від 12.01.2023 №30/ІПК/99-00-04-03-03-06). Думка спірна, тож будьте готові відстоювати право не дисконтувати.

Помилки із РСБ негативно вплине на малодохідних платників податку на прибуток, що не застосовують різниці. Адже операції із РСБ у податковому обліку показують за правилами бухобліку. Тож бухпомилка вплине на результати податкового обліку. Платники із різницями з розділу ІІІ ПК РСБ показують у податковому обліку за спецправилами. Тож нарахування та коригування РСБ пройде повз податкові витрати. На фінрезультат вплине лише фактично списана безнадійна дебіторська, що відповідає визначенню із підпункту 14.1.11 ПКУ.

Підступною є й помилка, коли ігноруєте нарахування процентних доходів у договорі товарного кредиту у бух- та податково-прибутковому обліку. Якщо договір із покупцем не визначає відсоткову ставку або вона нижча за ринкову, а сама дебіторка є довгостроковою, її доведеться дисконтувати.

В обліку може рахуватись заборгованість, яку потрібно було вже списати (безнадійна заборгованість). Можлива й ситуація, що борг списали на витрати достроково. Наслідком передчасного списання є податкові донарахування, оскільки будуть завищені витрати звітного періоду.

Помилка №6. Операції із кредиторською заборгованістю

Не відстає від дебіторки й кредиторська заборгованість (далі – КЗ). Узагальнимо типові помилки у таблиці 6.

Таблиця 6

Помилки в обліку кредиторської заборгованості

Якщо не дисконтували КЗ: у звітному періоді виникнення боргу занизите доходи, у наступних періодах, по мірі амортизації дисконту – витрати. Те саме відбудеться і в податковому обліку. Помилка коштуватиме донарахуваннями податку на прибуток.

Можуть постраждати й сільгоспвиробники. Фінансові доходи від оцінки боргу за теперішньою вартістю, беруть участь у розрахунку частки сільгосптоваровиробництва (далі – агрочастка). Якщо не дисконтувати, під час перевірки податківці самотужки розрахують доходи і якщо агрочастка буде нижчою від критичного показника 75 % – втратите статус єдинника четвертої групи.

Дата списання КЗ, за якою сплив строк позовної давності важлива й для платників ЄП третьої групи, що є платниками ПДВ. Адже її сума впливає на величину оподатковуваного доходу (п. 292.3 ПКУ).

Крім цього, пильнуйте, щоб у підприємства не виникло кредитове сальдо на рахунках, де його не має бути. Наприклад, кредитове сальдо на субрахунку 644 може свідчити, що «задвоїли» ПДВ-кредит на підставі однієї податкової накладної (далі – ПН). Якщо помилка потрапить до ПДВ-декларації, можете занизити суми платежів із ПДВ до бюджету.

Помилка №7. Формування забезпечень

Переважно помилок у операціях із забезпеченнями припускаються коли формують відпускний резерв, але не виключно. Узагальнимо їх у таблиці 7.

Таблиця 7

Помилки в обліку забезпечень

Типова помилка, коли підприємства не створюють відпускний резерв, коли того вимагає закон. Якби підприємство це робило, відпускні витрати у бухгалтерському та податково-прибутковому обліку могли припасти на різні звітні періоди з податку на прибуток. Ненарахування забезпечення може призвести до донарахувань за усі роки. Виняток – коли працівники не матимуть на кінець цих років невідгуляних відпусток.

Помилка №8. Облік доходів

Похідними від помилок у попередніх ділянках обліку є помилки у обліку доходів (табл. 8).

Таблиця 8

Помилки в обліку доходів

Доходні помилки, як і наступні – помилки у бухобліку витрат, чинять безпосередній вплив на обєкт оподаткування податком на прибуток. Адже їх донарахування спричинить збільшення податкового зобов’язання з податку на прибуток.

Помилка № 9.Облік витрат

Найпоширеніші помилки – помилки в бухобліку витрат. Розглянемо їх у таблиці 9.

Таблиця 9

Помилки в обліку витрат

Наостанок, розглянемо помилки, яких припускаються бухгалтери, що облікують зовнішньоекономічну діяльність.

Помилка №10. Розрахунок курсових різниць

У операціях з інвалютою бухгалтери припускаються помилок у розрахунку курсових різниць (табл. 10).

Таблиця 10

Помилки в обліку курсових різниць

Викривлення доходів і витрат від курсових різниць призведуть до податкових донарахувань у всіх платників податку на прибуток. Якщо облікова політика вимагає перераховувати в інвалюту тільки суми операції, а не всієї статті, за однакового фінрезультату суми доходів і витрат будуть меншими, ніж коли перераховуватимете усю статтю. Тож, якщо перераховуватимете усю статтю можете завищити доходи і передчасно «вилетіти» із категорії платників, які не зобов’язані застосовувати усі податкові різниці.

Окремо виділимо помилки у перерахунку виплат дивідендів-нерезидентам. Дивідендну заборгованість у бухобліку фіксуйте у гривні та тільки під час виплати переводьте в інвалюту. Якщо нараховані дивіденди покажете в інвалюті й між нарахуванням і виплатою розрахуєте курсові різниці, у бухгалтерському та податковому обліку отримаєте зайві доходи та витрати.

Особливо варто пильнувати операції із курсовими різницями, щоб не припуститись помилок мають єдиноплатники. Адже на погляд податківців позитивні курсові різниці збільшують оподатковуваний ЄП дохід (ЗІР, категорія 108.01.02).

Читайте більше:

Облікова політика підприємства: 7 порад для ідеальності

Як облікова політика може захистити платника під час перевірки

Успішне закриття 2025 року та підготовка до 2026-го: підбірка матеріалів від 7eminar