Чи потрібно ФОП платнику єдиного податку, під час продажу одягу, тобто товарів, що не входять до Переліку №231, мати та зберігати документи, що підтверджують витрати на придбання таких товарів (одягу) та/або документів, що підтверджують придбання матеріалів із яких цей одяг був виготовлений (у випадку продажу одягу власного виробництва)
Фізичні особи-підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) не зобов'язані вести облік товарних запасів та як результат не зобов'язані мати у місці продажу документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів.
Чи означає ця відповідь що тепер під час проведення перевірок, у випадку відсутності у ФОП – платника єдиного податку документів, що підтверджують витрати на придбання товарів (у випадку якщо він торгує товарами що не входять до переліку підакцизних товарів, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння чи товарів із Переліку №231), податкова буде повторно включати вартість таких товарів до доходів ФОП?
Відповідно до п. 296.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи підприємці платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 №728 «Про визнання таким, що втратив чинність, нақазу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року. № 579» з 01 січня 2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06. 2015 № 579, та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.
Водночас зміни, запроваджені з 01 січня 2021 року Законом України від 14.07.2020 № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Еxcel, Word тощо)), не скасовують обов'язку дотримуватися платниками єдиного податку першої третьої груп вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи – підприємця (далі – податкова декларація) на підставі первинних документів у відповідності до норм п. 44.1 ПКУ, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно з п.п. 20.1.6 ПКУ.
Для цілей оподаткування відповідно до абзацу першого п. 44.1 ПКУ платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ПКУ (абзац другий п. 44.1 ПКУ).
Слід зазначити, що ст. 1 розділу І Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон №996) визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Обов'язкові реквізити, які повинні мати первинні документи, передбачено ст. 9 Закону № 996.