У своєму зверненні платник податків повідомляє, що впроваджує у своїй господарській діяльності практику продажу товарів, надання послуг на умовах передоплати. Практична складова консультації, зокрема, полягає у:
- Ризику ототожнення з використанням подарункових сертифікатів.
- Необхідності коректного трактування авансових платежів.
- Ймовірності ототожнення із взаємозаліком зустрічних однорідних вимог.
- Відсутності чіткої правової позиції щодо передоплати.
- Уникненні втрат бізнесу та правового конфлікту.
- Маркетинговій та комерційній доцільності.
Також платник податків наводить додаткову інформацію для уточнення, а саме:
- передоплата здійснюється покупцем із подальшим вибором товару чи послуги;
- покупець/замовник отримує квитанцію про сплату передоплати;
- оформлення відображається в межах одного договору між сторонами;
- стан розрахунків (розмір сплаченої передоплати, стан її використання) відображаються покупцю/замовнику у цифровому вигляді на веб-сайті/мобільному застосунку;
- товари/послуги передаються за окремими замовленнями, без використання сертифікатів або документів іншого характеру.
Враховуючи викладене вище, фізична особа – підприємець просила надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
- Чи буде підставою для переходу фізичної особи-підприємця (ФОП) зі спрощеної системи оподаткування (2-ї або 3-ї групи) на загальну систему оподаткування здійснення реалізації товарів чи послуг на умовах передоплати, коли сам товар чи послуга обираються покупцем/замовником у майбутньому, після здійснення передоплати?
- Чи вважатиметься передоплата за товари чи послуги, які обиратимуться у майбутньому, частиною майнової вимоги чи комерційного кредиту? Якщо так, то чи є це підставою для втрати права на спрощену систему оподаткування?
- Чи виключає використання квитанції про сплату авансу ризик ототожнення таких операцій із продажем через подарункові сертифікати?
- Чи дозволяється відображення стану розрахунків із покупцем за передоплатою у вигляді «балансу» без ризику трактування як взаємозаліку, який заборонений для платників спрощеної системи оподаткування?
- Чи достатньо умов договору, що уточнюють, що передоплата не є комерційним кредитом, для уникнення нарахування відсотків за користування коштами та дотримання вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ)?
Податківці проаналізували вимоги статей 291, 292 ПКУ, зокрема пп. 2 п. 291.4, п. 292.11 ПКУ.
Також вказали, що п. 292.6 ПКУ визначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Вказали, що відповідно до п. 299.10 ПКУ, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, зокрема, фізичних осіб – підприємців першої – третьої груп за рішенням контролюючого органу, у тому числі у випадках, визначених пп. 298.2.3 ПКУ.
Податківцями було проаналізовано випадки, коли платники єдиного податку, зокрема, фізичні особи – підприємці, зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.
Враховуючи зазначене вище, суми передоплати (авансу) за товари чи послуги, отримані фізичною особою-підприємцем платником єдиного податку:
включаються до доходу такого ФОП.
При цьому, оскільки розрахунок за товари подарунковим сертифікатом (тобто, податківці, наведені платником податків господарські операції, все ж ототожнюють із продажем через подарункові сертифікати) фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку є механізмом розрахунку не у грошовій формі, то такі розрахунки не дають права фізичній особі – підприємцю застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.
Джерело: ІПК від 29.04.2025 №2353/ІПК/24-13-24-03
