Про платіжну дисципліну та реформування структур, які мають забезпечувати бюджетні надходження і контролювати дотримання фінансових та економічних «правил гри», – в інтерв'ю Укрінформ розповів голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Щодо роботи парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, який ви очолюєте. Над чим тепер працюєте, на які рішення Верховної Ради варто найближчим часом очікувати?
Не можу сказати, що в нас надто амбітні плани на цей рік. Тому що до невизначеності на фронті додалася ще й політична невизначеність. Йдуть перемовини про мир. Усі ми зацікавлені в сталому мирі. Поміж іншого, тільки мир принесе реальну фінансову стабільність та усуне ризики, які супроводжують нашу країну протягом останніх трьох років.
У разі досягнення миру ми рухатимемося до виборів, адже конституційно встановлені терміни каденції влади вже вичерпані. Тому ми не можемо щось у законотворчій роботі планувати надовго. Питання виборів витає у повітрі, хоча ніхто й не робить на цю тему жодних конкретних заяв. У зв’язку з цим у Верховній Раді відбуваються певні відцентрові процеси, тож потенціал ухвалення непопулярних, але потрібних країні рішень падає. Саме тому, на жаль, кожне рішення, яке спричинює суспільний резонанс, має низькі шанси пройти через сесійну залу.
З огляду на це ми запланували на нинішній рік декілька важливих рішень, які потенційно не викликатимуть спротиву й суперечок.
По–перше, це впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи.
До кінця квітня Мінфін повинен внести до Верховної Ради відповідний законопроєкт.
Далі – впровадження європейських правил боротьби з ухиленням від оподаткування, і зокрема вдосконалення оподаткування компаній з іноземним капіталом. Мінфін готує цей проєкт на листопад.
Потім – запровадження КРІ для оцінювання ефективності митних та податкових органів. Ми повинні обов’язково це ухвалити, бо законопроєкти я подав ще в грудні минулого року.
Хочемо найближчим часом ухвалити законопроєкт про електронний аудит. Очікуємо позитивних результатів тестування від Податкової до кінця цього місяця.
Законопроєкт про віртуальні активи також уже майже готовий до ухвалення.
Проєкт нового Митного кодексу України очікуємо від Кабінету Міністрів на жовтень. Думаю, його остаточне ухвалення буде завданням вже нового складу парламенту. Є ще проєкт закону про внесення змін до Митного кодексу щодо деяких питань адміністративної відповідальності за порушення митних правил (№10257). Розраховуємо на його швидке ухвалення у другому читанні вже тепер.
І у фінансовій сфері чимало законопроєктів. Приміром, проєкт закону про кредитну історію тепер на громадському обговоренні. Закон про факторинг готується до другого читання. Закон про збільшення мінімального розміру акціонерного капіталу до 5 млн євро (на виконання умов програми Міжнародного валютного фонду) також, сподіваюся, буде ухвалено.
Маю надію, що разом із партнерами (насамперед МВФ) ми пришвидшимо підготовку до другого читання законопроєкту про створення Національної установи розвитку (НУР) як банку другого рівня, що кредитуватиме комерційні банки, інші фінансові установи, а в деяких випадках – надаватиме фінансування напряму, для післявоєнної відбудови. НУР має взяти на себе фінансування проєктів відновлення відповідно до пріоритетів держави в економічній і соціальній сферах, які з різних причин (більша ризикованість, нижча прибутковість) є менш цікавими для традиційних фінансових інституцій. Наприклад, мова про фінансування проєктів розвитку на територіях, близьких до лінії бойових дій, у деокупованих регіонах, кредитування релокованих підприємств, які мають життєздатний бізнес, але майно яких було частково пошкоджене чи знищене.
Крім того, тепер Україна разом з Єврокомісією проводить скринінгові сесії з оцінювання відповідності нашого законодавства праву ЄС в межах переговорного процесу про вступ до Євросоюзу. За їх підсумками у кожній галузі будуть сформовані «дорожні карти» з гармонізації вітчизняного законодавства із європейським. Йтиметься про приблизно 3 тисячі регламентів та директив, які маємо імплементувати. Розраховуємо, що частину цієї роботи встигне зробити ще нинішня каденція Верховної Ради.
Щодо реформування митних, податкових органів та БЕБ
Реформою БЕБ я більш–менш задоволений. За часом процес дещо затягується, але вже затверджено 30 кандидатів на посаду голови Бюро, які тепер проходитимуть етапи тестування та співбесід. Думаю, упродовж трьох місяців у нас уже буде новий керівник БЕБ.
Якщо говорити про Митницю, то в питанні її реформування абсолютно незрозуміла позиція Мінфіну. Чому досі не подано кандидатів до складу комісії з обрання нового керівництва відомства?
Щодо Державної податкової служби, ми також готові до перезавантаження, відповідний законопроєкт є. Але ще потрібна згода міжнародників на участь у роботі комісій. Бачите, яка тепер ситуація з їхнім фінансуванням? Тому навряд чи це вдасться зробити найближчим часом.
Реформувати ДПС, вважаю, треба також за моделлю Бюро економічної безпеки. Думаю, якщо нам вдасться перезавантажити БЕБ і досягти мети створення прозорого правоохоронного органу, який працюватиме на країну, буде більше аргументів для швидкого перезавантаження за такими ж лекалами і Податкової.
Ще один центральний орган, який ви час від часу критикуєте, – Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Як поліпшити її роботу?
Не тільки і навіть не стільки критикую я. Ані в середовищі експертів, ані на ринку навіть не знаю того, хто б позитивно відгукувався про роботу цієї структури. І це, безперечно, питання до керівництва НКЦПФР. Комісія у нас начебто є, а фондового ринку в країні фактично нема. На ньому залишаються тільки компанії, більшість з яких займаються схемами ухилення від оподаткування.
Водночас бачимо великий запит на фондовий ринок з боку дрібного інвестора. І лише декілька компаній, ентузіастів цієї справи, на собі «витягують» це питання. Але їх зусиль вочевидь недостатньо.
Водночас бачимо пасивність регулятора навіть у затвердженні підзаконних актів. Іноді комісія витрачає два роки на підзаконні акти в розвиток законів, які парламент ухвалював щонайдовше пів року. Та й то ще не всю нормативку ухвалено.
Можна згадати й абсолютно негативний приклад ТОВ «Фрідом фінанс» – ситуацію, що підірвала ринок, гірше, ніж свого часу сумнозвісна МММ, коли комісія виступила на боці підсанкційного суб’єкта, а не його інвесторів. І це значно підірвало довіру до інвестування дрібними вкладниками.
Тому цей орган, безперечно, нині неспроможний. Нам просто є із чим порівнювати на фінансовому ринку, наприклад, із тим же Нацбанком. У НБУ є потенціал. НКЦПФР, як на мене, за нинішнього керівництва потенціалу не має.
Поміж важливих завдань, якими опікується зокрема й НКЦПФР, – легалізація криптовалюти. Так розумію, ухвалення необхідного законодавства – питання уже найближчих місяців
Я б не сказав, що комісія всерйоз опікується цим питанням. Інакше давно підготувала б відповідний законопроєкт. На жаль, такий документ не підготовлено, за два роки комісія не спромоглася його розробити. Тому свій проєкт закону вніс до Верховної Ради депутат із нашого комітету Олександр Сова. Це, до речі, також один з аргументів, що свідчить про неефективність роботи НКЦПФР.
І я не думаю, що комісія буде регулятором цього ринку. Ми більше схиляємося до того, щоб наділити відповідними повноваженнями НБУ. Очікуємо результатів узгодження тексту законопроєкту в межах робочої групи, до якої долучені усі стейкхолдери – і НКЦПФР, і Нацбанк, і МВФ, і ринок та експерти. Тільки–но це станеться, ми невідкладно розглянемо документ на засіданні комітету і внесемо до сесійної зали.
Джерело: Укрінформ