Верховний Суд (далі – ВС) дослідив матеріали справи, за якими, зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи вбачається, що особа (позивач) на час звернення до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком досягла віку 60 років.
Пенсійний орган прийняв рішення про призначення позивачу пенсії за віком, адже страховий стаж особи становить 29 років 4 місяці 12 днів, до якого враховано період роботи у МП «Мішель», що підтверджується розрахунком стажу.
В той же час, орган ПФУ (відповідач)прийняв рішення про скасування рішення про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову в призначенні пенсії, адже до страхового стажу позивача, було безпідставно враховано період роботи у МП «Мішель», оскільки запис в трудовій книжці про звільнення позивача скріплено печаткою, яка не містить інформації про код підприємства, а також за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування відсутнє підтвердження стажу роботи за цей період. Страховий стаж згідно наданих документів становить – 17 років 06 місяців 02 дні.
Фізична особа оскаржила це рішення органу ПФУ у суді.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходили з того, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Отже, суд першої інстанції частково задовольнив позов, визнав протиправним рішення скасувати призначену пенсію та зобов’язав орган ПФУ повторно розглянути питання.
Звертаючись з касаційною скаргою до ВС, орган ПФУ стверджував про помилковість висновків судів попередніх інстанцій і наголошував на тому, що запис у трудовій книжці щодо роботи в МП «Мішель» є недостовірним, оскільки визначений період роботи не відповідає «життєвому циклу» підприємства. Крім того, на думку скаржника, про недостовірність вказаного запису у трудовій книжці свідчить також і відсутність сплачених страхових внесків.
Таким чином, ключовим спірним питанням, що підлягало вирішенню у цій справі була можливість зарахування до стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії, зазначеного у трудовій книжці періоду його роботи з 01 лютого 1992 року по 05 грудня 2004 року у МП «Мішель».
ВС вказав, що п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі – Порядок №637), передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п. 18 Порядку №637, за відсутності документів про наявний стажроботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Виходячи з аналізу зазначених норм, ВС дійшов висновку,що трудова книжка є основним документом, що підтверджує трудовий стаж. Разом з тим, у разі якщо остання містить неправильні чи неточні записи про періоди роботи (тобто такі, з приводу яких виникають сумніви у їх достовірності) то для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи, визначені пунктом 3 Порядку №637.
Також, у разі неможливості одержання необхідних документів внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 Порядку (у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями) трудовий стаж може бути установлений на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Однак, встановивши явну розбіжність між датою звільнення позивача, що зазначена у трудовій книжці (05 грудня 2004 року) та датою ліквідації МП «Мішель» (20 травня 2002 року), а також те, що підприємство на момент дати звільнення позивача вже не існувало як юридична особа, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги положення Порядку №637 та не здійснили належної перевірки достовірності запису про трудову діяльність позивача у МП «Мішель», що зазначений в трудовій книжці. Тому, справу було направлено на новий розгляд.