До закінчення відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років працівниця подала роботодавцю заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, у зв’язку з потребою дитини у домашньому догляді. Проте замість отримання наказу щодо надання відпустки позивачка отримала повідомлення про звільнення з роботи за прогули. Чи правомірні дії роботодавця?
Відповідь ВСУ: Ні.
Порядок надання відпусток без збереження заробітної плати врегульовано ст. 179 КЗпП та ст. 25 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки». Відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, згідно з вимогами закону надаються в обов’язковому порядку та виключно за бажанням жінки, а тому надання їх не може залежати від бажання роботодавця.
Право на отримання відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною вважається реалізованим з моменту подання працівником належним чином оформленої заяви з доданими до неї відповідними підтвердними документами, тобто працівник подав таку заяву, повідомив роботодавця про волевиявлення щодо отримання відпустки для догляду за дитиною та у зв’язку із цим не вийшов на роботу у вказану ним дату.
У випадку дотримання наведеного порядку працівник вважається таким, що реалізував гарантоване державою право на отримання відпустки без збереження заробітної плати. Кадрове оформлення (видача відповідного наказу роботодавця) поданої заяви про відпустку не є юридичним фактом, з яким пов’язується виникнення у працівника права на відпустку за ст. 25 Закону №504 та ч. 6 ст. 179 КЗпП у зв’язку з потребою дитини у домашньому догляді. (Постанова від 08.06.2021 № 87/8206/18 Верховний Суд. Велика Палата).
Джерело: Федерація професійних спілок України
