Перевірки щодо роботи під час повітряної тривоги: хто, кого, коли перевіряє і з якими наслідками

1. Хто перевіряє безпеку під час повітряної тривоги: Держпраці чи ДСНС
2. Кого перевіряють Держпраці та ДСНС: роботодавця, орендаря чи балансоутримувача
3. Коли можливі позапланові перевірки Держпраці та ДСНС під час воєнного стану
4. Що перевіряють ДСНС і Держпраці під час повітряної тривоги
5. Як діяти роботодавцю під час перевірки ДСНС або Держпраці
6. Акт, припис і обстеження укриття: чим завершується перевірка ДСНС
7. Як підготуватися до перевірки ДСНС і Держпраці: чекліст документів
8. Що робити і чого не робити під час перевірки Держпраці та ДСНС
9. Відповідальність за укриття, охорону праці та невиконання приписів

Хто перевіряє безпеку під час повітряної тривоги: Держпраці чи ДСНС

Два органи.

Держпраці перевіряє додержання законодавства про працю та охорону праці, зокрема забезпечення безпечних умов під час тривоги.

ДСНС перевіряє пожежну й техногенну безпеку та вимоги цивільного захисту:

1. укриття,
2. безпечний простір,
3. таблички,
4. оповіщення, порядок дій.

Обстеження захисних споруд проводять уповноважені посадові особи ДСНС або її територіальних органів за Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, включення об’єктів до складу та виключення таких об’єктів з фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою КМУ від 10.03.2017 №138 (далі – Порядок №138), у редакції постанови КМУ від 15.10.2026 №1288 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України з питань використання захисних споруд цивільного захисту».

Кого перевіряють Держпраці та ДСНС: роботодавця, орендаря чи балансоутримувача

Держпраці: будь-якого роботодавця з найманими працівниками, юридичну особу або ФОП.

ДСНС перевіряє суб’єктів господарювання, які експлуатують приміщення, будівлі чи території, і балансоутримувачів захисних споруд.

Орендар відповідає за свій об’єкт і порядок дій персоналу, балансоутримувач за укриття та розрахунки безпечного простору.

Для закладів освіти діє окремий дозвіл на заходи у сфері пожежної та техногенної безпеки за рішенням МВС (пункт 4-6 постанови КМУ від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану»; далі – Постанова №303).

Коли можливі позапланові перевірки Держпраці та ДСНС під час воєнного стану

Пункт 1 Постанови №303 на час воєнного стану припиняє планові й позапланові заходи державного нагляду. З 4 лютого 2026 року (постанова КМУ від 28.01.2026 №121 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303») з цього правила є винятки лише для позапланових заходів: за рішенням суду, за заявою самого суб’єкта і для перевірки виконання раніше виданих приписів.

Позапланові заходи за пунктом 2 Постанови №303 проводяться за зверненням фізичної особи про шкоду її правам, життю чи здоров’ю або за дорученням Прем’єр-міністра лише за наявності загрози, що негативно впливає на життя та здоров’я людини, довкілля, безпеку держави або виконання міжнародних зобов’язань. У разі аварії або смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку чи професійного захворювання, пов’язаних з діяльністю суб’єкта господарювання, захід проводиться за рішенням центрального органу виконавчої влади.

Для Держпраці додатково діє стаття 16 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»:

1. заява працівника чи профспілки щодо неоформлених трудових відносин і законності звільнення,
2. звернення військової адміністрації,
3. невиконання припису, виданого після 1 травня 2022 року,
4. з 1 жовтня 2025 року мобінг.

Скарга працівника, якого примушували працювати під час тривоги без укриття, може стати підставою для позапланової перевірки як звернення про шкоду правам чи здоров’ю за наявності загрози життю і здоров’ю людей.

Що перевіряють ДСНС і Держпраці під час повітряної тривоги

ДСНС:

1. наявність укриття, споруди подвійного призначення або безпечного простору з розрахунками балансоутримувача;
2. до 4 грудня 2026 року, якщо укриття немає, погодження з трудовим колективом (постанова КМУ від 04.09.2026 №1092 «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу» форми не встановлює, на практиці його оформлюють протоколом);
3. таблички 100 × 60 см з одним із трьох написів за постановою КМУ від 15.09.2026 №1128 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 вересня 2026 р. № 1092» (далі – Постанова №1128);
4. визначений порядок дій персоналу за жовтого та червоного рівня (на практиці його затверджують наказом, яким також призначають відповідальну особу);
5. доведення сигналу до працівників і відвідувачів;
6. доступ до захисної споруди та її придатність.

Держпраці:

1. порядок дій під час тривоги (як правило, затверджений наказом) як частина системи управління охороною праці,
2. інструкції та журнали інструктажів,
3. підтвердження ознайомлення працівників,
4. документи про оформлення трудових відносин,
5. а за скаргою також пояснення щодо конкретного випадку примусу до роботи.

Як діяти роботодавцю під час перевірки ДСНС або Держпраці

1. Перевірити службове посвідчення інспектора і посвідчення (направлення) на проведення заходу. У ньому мають бути зазначені
2. орган,
3. підстава,
4. предмет,
5. строк і об’єкт.
6. Запропонувати зробити запис у журналі реєстрації заходів, якщо він ведеться.
7. Забезпечити присутність керівника або уповноваженого представника.
8. Надавати лише документи, що стосуються предмета перевірки, і фіксувати, що саме передано.
9. Вести власну фото- або відеофіксацію: інспектори ДСНС під час обстеження укриттів мають таке право за Постановою №1288, підприємство його також має.

Акт, припис і обстеження укриття: чим завершується перевірка ДСНС

Захід державного нагляду завершується актом. Його підписують із конкретними зауваженнями або відмовляються від підпису і фіксують відмову; заперечення подаються письмово. На підставі акта видається припис зі строком усунення порушень.

Перевірка виконання припису сама є підставою для позапланового заходу з урахуванням обмежень, наведених у розділі 3. Зупинення роботи об’єкта можливе виключно за рішенням адміністративного суду за заявою ДСНС (стаття 70 Кодексу цивільного захисту; далі – КЦУ). Гарантії Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон №877) діють на час воєнного стану. Закон України від 08.04.2026 №4840-IX «Про основні засади державного нагляду (контролю)» чинний з 24 квітня 2026 року, але його основні норми застосовуються після припинення воєнного стану.

Обстеження захисних споруд проводиться за окремою процедурою, визначеною Порядком №138 (на виконання ст. 32 Кодексу цивільного захисту), а не як захід державного нагляду за Законом №877.

Тому мораторій Постанови №303 на нього не поширюється:

1. комплексні обстеження йдуть за планом ДСНС (оприлюднюється до 1 січня),
2. контрольні та позапланові – без підстав пункту 2 Постанови №303.

З 21 жовтня 2026 року (Постанова №1288) за неогородженої території або допуску охороною обстеження проводять навіть без керівника балансоутримувача, з фотофіксацією та витребуванням документів.

Результат – акт обстеження (готова / обмежено готова / не готова), а не припис. Штраф можливий не за «стан» як такий, а за конкретні склади ст. 175-3 та 185-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Як підготуватися до перевірки ДСНС і Держпраці: чекліст документів

Зібрати одну папку:

1. документи на укриття, споруду подвійного призначення або розрахунки безпечного простору (для орендаря також план, погоджений з балансоутримувачем);
2. наказ про відповідальну особу і порядок дій за обома рівнями;
3. протокол зборів трудового колективу, якщо до 4 грудня застосовується перехідне правило;
4. фото табличок; інструкції, журнали інструктажів, підписи про ознайомлення тощо.

Призначити особу, яка зустрічає інспектора, і визначити, хто підписує акт. Перевірити, чи виконано попередні приписи.

Що робити і чого не робити під час перевірки Держпраці та ДСНС

Робити:

1. вимагати документи інспектора,
2. фіксувати хід заходу, підписувати акт із зауваженнями,
3. подавати заперечення у строк,
4. виконувати приписи в межах строку.

Не робити:

1. не відмовляти в допуску без підстав. За недопущення Держпраці до перевірки стаття 265 Кодексу законів про працю передбачає штраф у трикратному розмірі мінімальної зарплати, а щодо перевірки неоформлених відносин у шістнадцятикратному; перешкоджання ДСНС карається за частиною 2 статті 185-14 КУпАП штрафом 6 800-10 200 грн;
2. не видавати кімнату без вікон за безпечний простір без розрахунків;
3. не покладатися на погодження колективу після 4 грудня 2026 року і не поширювати його на червоний рівень;
4. не підписувати акт без зауважень, якщо з ним не згодні;
5. не ігнорувати припис: його невиконання є самостійним порушенням і підставою для наступного візиту.

Відповідальність за укриття, охорону праці та невиконання приписів

Буде

1. За порушення охорони праці штраф 340–680 грн на посадову особу або ФОП (частина 5 статті 41 КУпАП), за невиконання вимог Держпраці 850–1 700 грн (стаття 188-6 КУпАП).
2. За невиконання законних вимог ДСНС 3 400–6 800 грн, за перешкоджання 6 800–10 200 грн, за повторне протягом року перешкоджання 10 200–17 000 грн (стаття 185-14 у редакції Закону України від 09.01.2025 №4200-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо запровадження відповідальності за порушення вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту»).
3. За незабезпечення доступу до захисної споруди, порушення вимог її утримання, що призвело до неготовності, та повторне порушення протягом року від 1 700 до 8 500 грн залежно від складу (стаття 175-3 КУпАП).

Ця стаття, як і стаття 270-2 Кримінального кодексу України (далі – ККУ), стосується об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту; на безпечний простір, не включений до фонду, вони прямо не поширюються. Припис, а за наявності загрози життю звернення ДСНС до суду про зупинення роботи. У разі травмування або загибелі людей кримінальне провадження за статтею 271 ККУ (охорона праці) або статтею 270-2 ККУ (утримання захисних споруд цивільного захисту і доступ до них, від 3 до 8 років позбавлення волі), якщо доведено вину конкретної особи та причинний зв’язок.

Не буде

Окремого штрафу за сам факт роботи під час тривоги законодавство не містить. Зупинення діяльності без рішення суду неможливе (частина сьома статті 4 Закону №877). Влучання ракети або дрона саме по собі не створює вини і не тягне автоматичного кримінального провадження, проте це оцінка практиків, а не норма закону. Планових перевірок за загальним правилом до кінця воєнного стану не буде: винятки пункту 1 Постанови №303 стосуються лише позапланових заходів. Окремі правила діють для закладів освіти (пункт 4-6). Законопроєкт №16070 про підвищення штрафів за статтею 41 КУпАП не ухвалений, і навіть у разі ухвалення набере чинності через шість місяців після припинення воєнного стану.

Читайте більше:

Як підприємству користуватися сусіднім укриттям: ДСНС назвала порядок узгодження

Укриття для працівників: що змінить Уряд і до якого строку бізнес має виконати вимоги

Укриття для бізнесу під час тривог: хто перевірятиме безпечність приміщень і чи передбачена відповідальність

Працювати під час «жовтої тривоги» після 4 грудня дозволено, але з умовами, – Прем'єр-міністр

Повітряна тривога на роботі: що повинен зробити працівник та роботодавець

Бізнес зможе працювати без укриття під час жовтого рівня загрози після 4 грудня: у ВРУ зареєстровано постанову №16207