Безкоштовні модулі ТОПових професій доступні!

До 65% вартості проєкту: держава запускає програму прикладних досліджень для бізнесу

Український бізнес зможе формувати технологічні запити, а наукові команди — розробляти рішення від дослідження та випробування до створення прототипу. На програму у 2026 році вже передбачено 100 млн грн, а частка державного фінансування залежатиме від розміру компанії

3

30

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


МОН запускає експериментальний проєкт, який передбачає проведення першого в Україні конкурсу прикладних наукових досліджень і розробок на замовлення бізнесу та створення Агенції прикладних досліджень для виконання завдань, пов’язаних із налагодженням взаємодії між наукою і бізнесом. Відповідну постанову ухвалив КМУ.


На програму у 2026 році вже передбачено 100 мільйонів гривень державного фінансування.


Кошти можуть отримати державні заклади вищої освіти та наукові установи для реалізації спільних проєктів підприємствами:


  1. малими;
  2. середніми;
  3. великими.


Український бізнес визначатиме конкретну технологічну або науково-виробничу потребу, а наукові команди пропонуватимуть рішення:

від розробки, дослідження і випробування технології до створення прототипу та підготовки продукту до впровадження.

Як працюватиме конкурс


Долучитися до програми можна буде у двох форматах:


1. Якщо компанія має технічне завдання, але ще не знайшла виконавця, вона подасть технологічний запит з:


  1. описом проблеми;
  2. вимог до рішення;
  3. очікуваного результату;
  4. готовності до співфінансування.
Після відбору буде оголошено конкурс для державних університетів і наукових установ, які запропонують спосіб його вирішення

2. Якщо бізнес і наукова команда вже мають спільну ідею або попередні напрацювання, вони зможуть одразу подати спільну заявку. Це можуть бути проєкти, для яких потрібно:


  1. провести додаткові дослідження;
  2. випробувати технологію;
  3. створити прототип;
  4. максимально підготувати розробку до виробництва.

Заявки подаватимуть через Національну електронну науково-інформаційну систему – URIS. Кожен проєкт проходитиме наукову та науково-технічну експертизу із залученням бізнесу та Ради інновацій. Фінансова підтримка надаватиметься на строк до 18 місяців

Під час відбору враховуватимуть:


  1. науковий рівень та унікальність рішення;
  2. його технологічну готовність;
  3. можливість комерціалізації;
  4. очікуваний економічний ефект для України.


Пріоритетними стануть розробки у сферах:


  1. безпеки й оборони;
  2. енергетики;
  3. транспорту;
  4. нових матеріалів;
  5. агропромислового комплексу;
  6. медицини й фармацевтики;
  7. чистого виробництва;
  8. інформаційних технологій;
  9. робототехніки.


Держава покриватиме до 65% вартості


Обов’язковою умовою участі буде співфінансування з боку компанії. Максимальна частка державної підтримки становитиме:


  1. до 65% вартості проєкту для проєктів, що реалізуються спільно з малим бізнесом;
  2. до 60% для проєктів, що реалізуються спільно з середнім бізнесом;
  3. до 50% для проєктів, що реалізуються спільно з великим бізнесом.
Решту витрат покриватиме компанія-замовник. Така модель дає змогу розподілити ризики дослідницького етапу та спрямувати бюджетні кошти на розробки, які вже мають потенційного замовника і перспективу практичного використання

Агенція прикладних досліджень допомагатиме знаходити партнерів


На базі Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації створять Агенцію прикладних досліджень. Вона стане постійною інституційною точкою взаємодії між бізнесом, університетами та науковими установами.


Агенція:


  1. збиратиме технологічні запити бізнесу;
  2. допомагатиме формувати технічні завдання та шукати наукові команди;
  3. готувати спільні заявки;
  4. супроводжуватиме виконання проєктів, питання інтелектуальної власності, ліцензування і трансферу технологій, створення прототипів;
  5. вирішуватиме та аналізуватиме фактичне впровадження розробок.


Джерело: Урядовий портал


Читайте більше:


Міноборони роз'яснило умови пільгового лізингу для підприємств ОПК

Ветеранський бізнес може отримати по 1 млн грн: відкрито прийом заявок

Приватні будинки зможуть отримати пільгові кредити на автономне опалення: інфографіка

Уряд змінив правила «5-7-9%»: аграріям знизили ставку до 10% та скасували важливе обмеження

Держава може розширити підтримку бізнесу, постраждалого від війни: що пропонують у законопроєкті №15492

Катерина Чучаліна

Експерт

Катерина Чучаліна

Податковий експерт, адвокат, консультант у спорах з держорганами

✨ Новинка! Унікальний сервіс – АІ-Консультант для бухгалтера! Ознайомтесь із його можливостями вже зараз за посиланням
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
3

30

3

59

3

167

3

243

3

14

3

13

4

13

3

12

4

44

1

44

28

20209

3

42

3

48

3

45

5

407

3

66

Повернення фізичній особі внеску до статутного капіталу у 2026 році: дії фізособи і юрособи

Інвестиційний прибуток фізичної особи від операцій із цінними паперами, деривативами та корпоративними правами включається до оподатковуваного доходу, якщо для нього не передбачено звільнення. Фінансовий результат таких операцій платник визначає самостійно за підсумками календарного року та відображає у річній декларації про майновий стан і доходи. Окремі правила діють і при поверненні внеску до статутного капіталу: вихід учасника, зменшення статутного капіталу або ліквідація юридичної особи прирівнюються до продажу інвестиційного активу. Водночас юрособа-емітент відображає таку виплату фізособі у 4ДФ за ознакою доходу «112», а сам інвестиційний результат розраховує вже фізична особа

основне зображення для Повернення фізичній особі внеску до статутного капіталу у 2026 році: дії фізособи і юрособи
3

17

4

377

4

418

3

11

3

687