НБУ про банківський моніторинг ФОП: критерії та наслідки штучного «дроблення бізнесу»

НБУ надав рекомендації банкам щодо виявлення штучного дроблення бізнесу, перш за все, через ФОПів. Виходячи з яких, у разі виявлення банками ознак дроблення, відповідна інформація може потрапити до податкової служби. Детальніше про це – далі в публікації

0

917


Застосування спрощеної системи та податкова мінімізація


Режими спрощеного оподаткування широко поширені як в Україні, так і у світовій практиці. Так звана «спрощенка» стимулює розвиток, дозволяє зменшити податковий тягар на малий бізнес як за податковими ставками, так і за ресурсами на адміністрування звітності. Але одночасно поширеною є практика зловживання спрощеною системою оподаткування. Одними з найбільш популярних способів податкової мінімізації є заниження задекларованих доходів, штучне подрібнення підприємств, оформлення штатного персоналу як ФОП та реалізація контрабанди через ФОП та юридичних осіб.


Ознаки ухилення від сплати податків та виявлення механізмів «дроблення бізнесу»


1 листопада НБУ надав рекомендації банкам і небанківським фінансовим установам для виявлення механізмів «дроблення бізнесу». Застосування таких механізмів може свідчити про ухилення від сплати податків через штучний розподіл бізнесу між юридичними особами та ФОП, які мають право застосовувати спрощену систему оподаткування. У разі виявлення ознак такої діяльності, фінансові установи повинні повідомити Держфінмоніторинг і прийняти рішення щодо подальших ділових відносин, зважаючи на виявлені ризики.


На думку Національного банку, такими ознаками можуть бути:


  1. випадки надання однією особою до фінансової установи пакета документів на встановлення ділових відносин з юридичною особою та ФОПами, у тому числі одночасно. Тобто одна контактна особа в банках / фінансових установах вирішує питання більше ніж одного суб’єкта господарювання;
  2. спільна адреса місця знаходження юридичної особи та ФОП. Наприклад, суб’єкти використовують спільні ресурси (офіс, сайт, працівників тощо).
  3. спільне місце реалізації товарів і послуг (адреса магазину, інтернет-сайту);
  4. юридична особа та / або ФОПи мають спільних власників, представників, бухгалтерів, довірених осіб тощо;
  5. у ФОП зазвичай немає необхідних ресурсів для ведення діяльності, включаючи діяльність з юридичною особою.


Про зв’язки між юридичною особою та ФОПами можуть свідчити також інші ознаки, зокрема, характер операцій, включаючи їх обсяг, регулярність і мету.


Додатковими ознаками щодо належності клієнтів до Групи, можуть бути:


  1. значні надходження на рахунки ФОП від юридичної особи або інших суб'єктів господарювання;
  2. сплата юридичною особою послуг ФОП, вартість яких складно оцінити (це, наприклад, оренда, маркетингові, інформаційні послуги, реклама тощо);
  3. надання юридичною особою фінансової допомоги ФОП;
  4. значний обсяг фінансових операцій за рахунками новоствореного ФОП;
  5. здійснення ФОП фінансових операцій протягом короткого періоду часу (два-три місяці) на загальну суму, що досягає граничного обсягу доходу на рік відповідно до обраної групи платників податків, або послідовне здійснення групою ФОП такого роду діяльності;
  6. використання одного платіжного терміналу фінансової установи кількома суб'єктами господарювання.


Таким чином, під штучне «дроблення» бізнесу можуть підпадати, наприклад, декілька фізичних осіб-підприємців (або комбінація юридичних та фізичних осіб), які здійснюють аналогічний вид економічної діяльності і підпорядковані одним особам. Тобто, між декількома особами, що застосовують спрощену систему оподаткування замість обчислення і сплати ПДВ, податку на прибуток, податку на майно організацій основним учасником, що здійснює реальну діяльність, відбувається дроблення одного бізнесу.


Також часто зустрічається при цьому використання учасниками схеми однакових вивісок, позначень, контактів, сайту в мережі Інтернет, адрес фактичного місцезнаходження, приміщень (офісів, складських і виробничих баз і т.п.), банків, в яких відкриваються і обслуговуються розрахункові рахунки.


Також штучне дроблення бізнесу можуть видавати такі ознаки, як ведення одними і тими ж самими службами бухгалтерського обліку, кадрового діловодства, підбір персоналу, пошук і робота з постачальниками і покупцями, юридичний супровід, логістика тощо. До речі, НБУ надає право фінансовим установам визначати самостійно інші ознаки, що можуть свідчити про відповідні зв’язки.


Контроль на етапі встановлення ділових відносин


Фінансова установа, використовуючи ризик-орієнтований підхід, з метою розуміння реальної / фактичної суті діяльності клієнта, включаючи клієнта ФОП, і на етапі встановлення ділових відносин, і в подальшому, в процесі обслуговування має встановлювати інформацію про спосіб реалізації товару, наявність торгового майданчика або найменування інтернет-магазина, найменування сайту, через який здійснюється торгівля продукцією, наявність торговельно-складських приміщень, інших ресурсів, достатніх для ведення клієнтом задекларованої господарської діяльності тощо. Крім того, фінансова установа має забезпечити належне документування встановленої інформації, а також результатів її аналізу на етапі встановлення ділових відносин та під час здійснення моніторингу ділових відносин / фінансових операцій.


В НБУ зауважили, що дистанційний спосіб встановлення ділових відносин у цьому випадку має високі ризики невжиття фінансовими установами належних заходів у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. А як відомо, НБУ вимагає запровадження дієвих заходів з організації належної системи фінансового моніторингу, включаючи процеси перевірки клієнтів та управління ризиками. Отже, контроль за відкриттям рахунків для ФОПів і юросіб буде посилено.


Індикатори підозрілості фінансових операцій


У своєму листі регулятор звертає увагу, що в додатку 20 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затверджене постановою Правління НБУ від 19.05.2020 №65 та додатку 19 до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затверджене постановою Правління НБУ від 28.07.2020 №107 містяться індикатори підозрілості фінансових операцій, що також можуть свідчити про здійснення діяльності, спрямованої на уникнення сплати податків, а саме:


  1. клієнт (представник клієнта) не може зрозуміло пояснити, у чому полягає його ділова діяльність (характер діяльності);
  2. характер фінансової операції та / або обставини, за яких вона ініціюється, дають підстави вважати, що вона здійснюється від імені та / або на користь іншої сторони, особа якої не розкрита;
  3. рахунками кількох клієнтів, між якими немає логічно пояснюваних взаємозв’язків, управляє один і той самий представник;
  4. невідповідність фактичних обсягів фінансових операцій заявленим клієнтом ‒ юридичною особою та ФОП на етапі встановлення ділових відносин із банком / під час його обслуговування тощо.


Заходи фінустанов щодо контролю діяльності підозрілих суб’єктів господарювання


Якщо за результатами проведеного аналізу фінансовою установою встановлено належність клієнтів до Групи (зв’язок між юридичною особою та ФОПами), а також є підстави вважати, що відповідна діяльність суб’єкта господарювання може бути пов’язана з ухиленням від сплати податків, фінансова установа має повідомити Держфінмоніторинг про такі фінансові операції (діяльність), а також прийняти рішення щодо подальших ділових відносин з урахуванням виявлених ризиків у порядку, визначеному законодавством у сфері фінансового моніторингу.


Відтепер банки та небанківські фінансові установи, враховуючи надані НБУ рекомендації, зможуть удосконалити свої внутрішні системи контролю та проводити жорстку перевірку клієнтів, особливо ФОПів.


Джерело: 7eminar

0

917