- Що змінилося з 2 лютого 2026 року
- Е-кабінет: як отримати доступ і розпочати роботу
- Повідомлення U-FM: що це і як подавати
- Новий підхід до контролю: держава дивиться на схеми, а не на окремі операції
- Як підготувати бізнес до нових вимог
- Важлива інформація про штрафи
- Висновки
Що змінилося з 2 лютого 2026 року
З 2 лютого 2026 року правила фінмоніторингу фактично «перезавантажили». Мінфін оновив порядок обміну інформацією, і тепер усе перевели в електронний формат. На практиці це означає, що бухгалтери, податкові консультанти та профільні компанії мають взаємодіяти з Держфінмоніторингом виключно через спеціальний е-кабінет і подавати інформацію за новими стандартами.
Е-кабінет: як отримати доступ і розпочати роботу
Е-кабінет став основним інструментом взаємодії з Держфінмоніторингом.
Паралельно Держфінмоніторинг уже опублікував рекомендації щодо роботи за оновленими правилами. Тобто система не просто запрацювала – її одразу почали активно впроваджувати і контролювати. Головна зміна – вся взаємодія перейшла в електронний формат через е-кабінет.
Е-кабінет – це інформаційно-телекомунікаційна система, яка забезпечує взаємодію між суб’єктами первинного фінансового моніторингу та Державною службою фінансового моніторингу України. Через нього здійснюється обмін інформацією та подання необхідних повідомлень в електронному вигляді.
Детальну інструкцію по роботу з е-кабінетом ви знайдете у відеоінструкції з реєстрації в е-кабінеті та користування розділами кабінету СПФМ на Ютуб каналі Державної служби фінмоніторингу за посиланням.
Якщо ви вже були зареєстровані раніше – потрібно просто зайти в систему, створити кабінет через КЕП і перевірити свої дані.
Якщо є зміни – оновити їх, подавши повідомлення U-FM з типом «2».
Важливий момент: без призначеної відповідальної особи працювати не вийде. Саме вона веде комунікацію з Держфінмоніторингом і несе відповідальність за всі подані дані
Доступ до е-кабінету отримує не лише керівник, а передусім відповідальна особа з фінмоніторингу. Водночас можна додати інших користувачів – але кожен із них заходить тільки через свій КЕП. Ніяких логінів і паролів – система чітко «бачить», хто саме працює в кабінеті і хто відправив повідомлення.
Якщо ж ви досі не стояли на обліку – тепер без варіантів: потрібно створити е-кабінет, подати свої дані і визначити відповідальну особу, яка буде працювати з фінмоніторингом. Уповноважена особа повинна зайти у систему через електронний підпис і створити кабінет. Після цього відкривається доступ до всіх функцій: облікових даних, повідомлень і запитів.
Отже, щоб розпочати роботу, необхідно перейти на офіційний сайт е-кабінету. Далі оберіть відповідний кабінет СПФМ та виконайте авторизацію за допомогою кваліфікованого електронного підпису.
Після входу відкривається головна сторінка кабінету, яка містить основні розділи. У кабінеті доступні такі функціональні можливості:
- створення та подання повідомлень про суб’єкта фінансового моніторингу;
- подання інформації про фінансові операції;
- формування повідомлень про підозрілу діяльність;
- подання інформації про розбіжності щодо кінцевих бенефіціарних власників;
- надсилання повідомлень про відмову від встановлення або підтримання ділових відносин;
- подання інформації про замороження або розмороження активів.
Окрему увагу варто звернути на розділ листування. Через нього користувач може надсилати повідомлення до Держфінмоніторингу та отримувати відповіді, запити або інші офіційні повідомлення.
Для створення нового повідомлення потрібно обрати відповідний тип форми, заповнити всі необхідні поля та підписати документ електронним підписом перед відправленням.
У кабінеті також передбачено можливість перегляду історії поданих повідомлень, контролю їх статусу та отримання зворотного зв’язку від Держфінмоніторингу.
Усі ці повідомлення формуються в електронному вигляді за чіткою структурою – система частково робить це автоматично, але відповідальність за дані залишається на користувачі.
Так само через кабінет приходять запити від Держфінмоніторингу – і ігнорувати їх вже не вийде. Найчастіші проблеми, які можуть виникати – це прострочені відповіді, неправильні дані клієнтів або банально відсутній чинний КЕП.
З метою практичної допомоги Держфінмоніторинг розмістив на каналі відеоінструкцію щодо заповнення «U-FM Повідомлення про суб’єкта первинного фінансового моніторингу»
Повідомлення U-FM: що це і як подавати
Форма U-FM використовується для подання інформації до Державної служби фінансового моніторингу України про самого суб’єкта. Вона є однією з базових форм інформаційного обміну разом з іншими повідомленнями, зокрема про фінансові операції або підозрілу діяльність.
Подання такого повідомлення є обов’язком суб’єкта первинного фінансового моніторингу. Законодавство вимагає повідомляти державний орган про реєстрацію, зміни у відомостях, відповідальних осіб та інші важливі дані.
У відео демонструється структура повідомлення U-FM. Користувач поетапно заповнює необхідні поля, зокрема:
- ідентифікаційні дані суб’єкта;
- інформацію про місцезнаходження;
- дані про відповідального працівника;
- відомості про відокремлені підрозділи (за наявності).
Особливу увагу звертають на правильність заповнення реквізитів, оскільки помилки можуть призвести до відхилення повідомлення або необхідності повторного подання.
Форму повідомлення U-FM потрібно подавати не лише під час первинної реєстрації, а й у разі будь-яких змін – наприклад, зміни керівника, відповідального працівника або інших реєстраційних даних
Важливо своєчасно подавати повідомлення та дотримуватися вимог фінансового моніторингу, адже це є частиною системи запобігання відмиванню доходів і фінансуванню тероризму.
Новий підхід до контролю: держава дивиться на схеми, а не на окремі операції
Отже, нові правила – це вже не про формальну звітність, а про збір і аналіз повних ланцюгів зв’язків між бізнесами.
Фактично держава більше не дивиться на окремі компанії чи операції – вона дивиться на схеми. І якщо раніше учасників можна було «розкидати» по різних звітах, то тепер це не спрацює.
Відтепер у разі виявлення пов’язаних осіб – зі спільними контрагентами, адресами, засновниками чи навіть ІР – суб’єкти фінмоніторингу зобов’язані подавати одне зведене повідомлення. Тобто регулятор одразу отримує повну картину: хто з ким пов’язаний і як рухаються гроші всередині групи.
Це ключовий сигнал: фінмоніторинг переходить на рівень Big Data, де будь-які зв’язки між бізнесами більше не залишаються непоміченими.
Нові правила фінмоніторингу б’ють не лише по банках. Під контроль потрапляють практично всі: страховики, ломбарди, фінкомпанії, криптосервіси, а також нотаріуси, адвокати, аудитори і, звісно, бухгалтери. Фактично – весь ринок, який працює з грошима клієнтів.
Ключова зміна – більше ніяких «розрізнених» історій. Якщо у клієнтів є хоча б натяк на зв’язок – спільні адреси, засновники, контрагенти чи навіть однакові IP – доведеться показати всю схему одразу в одному звіті.
І тут важливий момент: держава тепер дивиться не на окремий бізнес, а на групи і зв’язки між ними. Спільний офіс, одна дата запуску, однакові партнери або рух грошей по колу – все це автоматично об’єднується в одну «картину».
У самому звіті теж закрутили гайки.
Тепер є чітка логіка: від першої підозрілої операції в групі до останньої – все в одному файлі. Усі учасники – тільки «клієнти», без варіантів. А контрагентів взагалі виносять за рамки формальних полів – їх потрібно детально описувати в поясненнях.
Плюс – більше прозорості: до звітів обов’язково додаються банківські виписки, а всі дані уніфікують. Тобто регулятор отримує вже не «сирі» шматки інформації, а готову модель руху грошей.
Що це означає на практиці?
Фінмоніторинг переходить у режим повного контролю: система бачить зв’язки, об’єднує бізнеси в групи і аналізує їх як єдину схему.
І це не теорія. Уже були кейси, коли сотні ФОП об’єднували в одну модель «дроблення бізнесу», а суми підозрілих операцій рахувались мільярдами.
Висновок очевидний: тепер сховатися за «окремими ФОПами» чи розбитими операціями не вийде – система збирає пазл повністю.
Як підготувати бізнес до нових вимог
Щоб працювати в новій системі фінмоніторингу без збоїв і ризиків, бізнесу потрібно заздалегідь налаштувати базові процеси.
Передусім має бути визначена відповідальна особа з чинним КЕП – саме вона буде вести всю комунікацію з Держфінмоніторингом, подавати повідомлення та отримувати запити через е-кабінет.
Також важливо налаштувати робочу електронну пошту для системних сповіщень, адже через неї надходитимуть запити, повідомлення та статуси відправлених даних.
Для компаній з великим обсягом операцій доцільно передбачити технічну інтеграцію облікових систем з API, щоб автоматизувати передачу інформації та мінімізувати людські помилки.
Окремо варто прописати внутрішні посадові інструкції для співробітників, які працюють з е-кабінетом, щоб чітко розмежувати відповідальність і уникнути помилок у звітності.
Важлива інформація про штрафи
Нова система фінмоніторингу передбачає жорстку відповідальність за порушення правил роботи з даними. За неподання інформації, її несвоєчасне подання або помилки у звітах може бути застосовано фінансові санкції – штрафи до 340 000 гривень.
Ключовий ризик полягає в тому, що навіть технічні помилки, прострочені відповіді або некоректні дані можуть розцінюватися як порушення вимог фінмоніторингу. Тобто відповідальність виникає не лише за повну відсутність звітності, а й за її якість та своєчасність.
Детально про те, кому і як зареєструватися в Е-кабінеті фінмоніторингу, як стати на облік і не отримати штраф, дізнаєтесь на безкоштовному ефірі 14 квітня. Реєструйтесь за посиланням
Висновки
- Фінмоніторинг для бухгалтерів, консультантів і аудиторів перейшов у новий формат: вся взаємодія тепер відбувається виключно через е-кабінет і КЕП, без паперових процедур і ручних винятків.
- Держава більше не аналізує окремі операції – вона працює з групами пов’язаних клієнтів і повними фінансовими схемами, об’єднуючи бізнеси за спільними ознаками.
- Вимоги до звітності стали жорсткішими: помилки, затримки або неповні дані можуть розцінюватися як порушення, а за це передбачені штрафи до 340 000 грн.
- У нових умовах критично важливо заздалегідь налаштувати процеси – призначити відповідальну особу, забезпечити КЕП, комунікації та внутрішні регламенти, щоб уникнути ризиків і блокувань у роботі.
І головне, якщо ви надаєте бухпослуги або консультуєте з податків і досі «не в системі» – вас уже бачать. І тепер питання лише в тому, коли саме прийдуть до вас.
Олена АФОНІНА, консультант з питань бухгалтерського обліку та оподаткування, головна редакторка 7eminar
Читайте більше:
ФОП-бухгалтер. Чи потрібно ставати на облік СПФМ та звітувати до Держфінмоніторингу
ФОП має КВЕД «Бухгалтерські послуги», які не надає: чи реєструватись суб'єктом первинного фінмону
СПФМ і Звіт № 2‑фінмон: практичні відповіді
Фінмоніторинг без міфів: е-кабінет для СПФМ з 2 лютого
Неправильні формулювання в призначенні платежу: як не накликати на себе фінмоніторинг
Фінмоніторинг для бухгалтера, аудитора та податкового консультанта
Порогові й підозрілі операції: як і з коли звітувати за новими правилами СПФМ
