ФОП-бухгалтер. Чи потрібно ставати на облік СПФМ та звітувати до Держфінмоніторингу

1. Фінмоніторинг в Україні: законодавче підґрунтя
2. Фінмоніторинг: бухгалтер-найманий працівник та бухгалтер-ФОП
3. Як ФОП-бухгалтеру зареєструватись СПФМ
4. ФОП – СПФМ: права та (не)обов’язки
5. Звіт за формою №2-фінмон (річна) до Мінфіну
6. Відповідальність

Фінмоніторинг в Україні: законодавче підґрунтя

Фінансовий моніторинг – це сукупність заходів, що вживаються суб’єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу (п. 66 ч. 1 ст. 1 Закону України від 06.12.2019 №361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», далі – Закон №361).

Система фінансового моніторингу складається з первинного та державного рівнів (ч. 1 ст. 6 Закону №361). Законом №361 визначені суб’єкти державного фінмоніторингу та суб’єкти первинного фінмоніторингу. Зокрема, до спеціальних суб’єктів первинного фінмоніторингу (далі – СПФМ) віднесені (пп. «а»-«в» п. 7 ч. 2 ст. 6 Закону №361):

1. суб’єкти аудиторської діяльності;
2. бухгалтери, суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;
3. суб’єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування.

Чи реєструватись бухгалтеру-ФОПу суб'єктом первинного фінансового? Чи існує взаємозв’язок між кодами КВЕД і вимогою стати на облік у Держфінмоніторингу?

Положенням про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство фінансів України, затверджене наказом Мінфіну від 07.06.2024 №282 (далі – Положення №282), Мінфін встановив загальні вимоги щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу СПФМ. Наказ чинний з 06.08.2024.

Фінмоніторинг: бухгалтер-найманий працівник та бухгалтер-ФОП

До спеціально визначених СПФМ Закон №361 не відносить, бухгалтерів або податкових консультантів, які працюють за трудовим договором. Вони не є СПФМ щодо операцій свого роботодавця.

Інша справа із ФОПами, які надають послуги з ведення обліку та / або податкового консультування.

Так, якщо юрособа вирішила користуватися послугами фахівця з бухобліку, зареєстрованого як підприємець, який провадить підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, СПФМ є той, хто забезпечує ведення обліку юрособи-замовника. Тоді саме такий підприємець має:

1. Стати на облік у системі Держфінмоніторингу з урахуванням вимог Порядку подання інформації для взяття на облік (зняття з обліку / поновлення на обліку) суб’єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації та подання суб’єктами первинного фінансового моніторингу Державній службі фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, затвердженого постановою КМУ від 09.09.2020 №850 (далі – Порядок №850).
2. Виконувати вимоги Закону №361.
3. Виконувати норми Положення №282.

Такі самі вимоги має виконувати суб’єкт підприємницької діяльності, самозайнята особа, які провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку та / або аудиторської діяльності, коли опікуються бухобліком замовника на договірних засадах (ч. 4 ст. 8 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Чи існує взаємозв’язок між КВЕД, що обрав надавач послуг, і вимогою стати на облік у Держфінмоніторингу?

Закон №361 (так само як і інші акти законодавства) не конкретизує перелік кодів видів економічної діяльності для СПФМ.

Тут важливо звернути увагу на таке:

1. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №361 він поширюється на осіб, які забезпечують проведення фінансових операцій. При цьому фінансова операція – це будь-які дії щодо активів клієнта, вчинені за допомогою СПФМ або про які стало відомо СПФМ у рамках ділових відносин з клієнтом (п.п. 65 ч. 1 ст. 1 Закону №361).
2. Об’єктом фінмоніторингу є дії з активами, пов’язані з відповідними учасниками фінансових операцій, які їх проводять <…>, а також будь-яка інформація про такі дії чи події, активи та їх учасників (п.п. 41 ч. 1 ст. 1 Закону №361). При цьому активами є кошти, у тому числі електронні гроші, інше майно, майнові та немайнові права.
3. Основною функцією бухгалтера / податкового консультанта як СПФМ є інформування Держфінмоніторингу про підозрілі фінансові операції клієнта або про розбіжність між даними бенефіціарів згідно з ЄДР та інформацією про кінцевих бенефіціарних власників, що він виявив під час належної перевірки клієнта (ч. 2 ст. 8; ч. 2 ст. 10 Закону №361)

Фактично все це дає підстави зробити обережний висновок, що суб’єкт господарювання є СПФМ, якщо надання бухпослуг / послуг або послуг з податкового консультування передбачає доступ до інформації про господарські операції клієнта або певну господарську операцію клієнта.

При цьому, наприклад, помилково вважати, що необхідність бухгалтера стати на облік у Держфінмоніторингу виникає, тільки якщо він надає послуги ведення бухобліку. Така необхідність виникає, і якщо він надає консультаційні послуги, які передбачають, що бухгалтер / податковий консультант має інформацію про господарські операції (господарську операцію клієнта).

На цьому наголошує й Мінфін. Так, у листі Мінфіну від 09.03.2021 №26110-05-10/7351 зазначено, що вчинення будь-яких дій з активами клієнта (участь, від імені та / або за дорученням клієнта та / або допомога клієнту планувати чи здійснювати операцію) є здійсненням фінансової операції СПФМ.

Тобто фактично Мінфін підтверджує, що якщо при наданні послуг бухгалтер / консультант має доступ до інформації про операцію клієнта – то він є СПФМ і у нього виникає обов’язок стати на облік у Держфінмоніторингу.

Коли ми говоримо про «бухгалтерів, що не мають доступу до фінансових операцій клієнта», то потрібно враховувати:

1. на підставі яких саме первинних документів бухгалтер веде бухгалтерський та податковий облік. Адже саме ці первинні документи є предметом податкової перевірки, і розбіжність між їх даними та даними податкової звітності покладає на бухгалтера юридичну відповідальність;
2. що саме є предметом договору, який укладає бухгалтер. Якщо у ньому відсутні обов'язки надавати бухпослуги на підставі первинних документів, то є ризик отримати запитання як від податкової, так і від Мінфіну і Держфінмоніторингу щодо того, а які саме насправді послуги надаються? НЕ потрібно забувати, що податкові консультанти (які не працюють безпосередньо з первинними документами та фінансовими операціями) також мають стати на облік у Держфінмоніторингу, але вже як інші СПФМ – як податкові консультанти.

Тут звернемо увагу, що ж таке фінансова операція:

фінансова операція – будь-які дії щодо активів клієнта, вчинені за допомогою суб’єкта первинного фінансового моніторингу або про які стало відомо суб’єктам первинного фінансового моніторингу… у рамках ділових відносин з клієнтом… (з п. 65 ч. 1 ст. 1 Закону №361).

Якщо вважаєте, що зареєструватися має бухгалтер, який надає послуги ведення бухобліку та складання звітності, – помиляєтеся.

Зареєструватися у Держфінмоніторингу мусить особа, яка надає консультаційні послуги, за яких бухгалтер / консультант отримує інформацію про госпоперацію клієнта.

Висновок: коли бухпослуги чи послуги податкового консультування, які передбачають доступ до інформації про госпоперації клієнта, фактично надає госпсуб'єкт, який не має відкритого коду КВЕД 69.20 «Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з оподаткування», він все одно мусить стати на облік у Держфінмоніторингу.

Коли госпсуб'єкт фактично веде облік на підставі цивільно-правового договору (ЦПД), проте право підписувати звітність та інші документи керівник підприємства залишив за собою, чи має госпсуб'єкт стати на облік?

Вважаємо, що і в такій ситуації маєте повідомити Держфінмоніторинг. Немає значення, що ФОП / юрособа, яка веде облік, не ставить підпису на документах. Важливо, що така особа надає послуги з бухобліку, оскільки саме ця діяльність є підставою включити її до спеціальних СПФМ.

Як ФОП-бухгалтеру зареєструватись СПФМ

Правила взяття СПФМ на облік в Держфінмоніторингу визначені Порядком №850.

Строки постановки на облік

Для ФОП, які надають бухпослуги / податкові консультації, це – не пізніше дня проведення першої фіноперації або дати встановлення ділових відносин з клієнтом (абз. 2 п. 5 Порядку №850).

Очевидно, що більш актуальним для підприємців-бухгалтерів є момент встановлення ділових відносин з клієнтом. Наприклад, може йтися про дату укладення договору про надання послуг. Хоча це лише один з варіантів, він – найбільш очевидний та такий, що легко може перевірятися.

Взяття на облік до Держфінмоніторингу

Для цього необхідно подати інформацію, зазначену у п. 6 Порядку №850. Цю інформацію потрібно подати за формою №1-ФМ «Форма обліку суб’єкта первинного фінансового моніторингу», затвердженою наказом Мінфіну від 29.01.2016 №24 (далі – Наказ №24). Форма заповнюється відповідно до Інструкції, затвердженої Наказом №24 (далі – Інструкція №24).

При наданні СПФМ інформації Держфінмоніторингу згідно з відповідними формами на паперовому носії заповнені бланки форм подаються на адресу Держфінмоніторингу: вул. Білоруська, 24, м. Київ, 04655, МСП 655, у роздрукованому вигляді або заповнюються за допомогою ручки розбірливо друкованими літерами чорним або синім чорнилом (для форм з ручним способом заповнення).

Стандартні форми подання інформації до Держфінмоніторингу у форматі PDF або Excel можна отримати на офіційному веб-сайті Держфінмоніторингу. При наданні інформації до Держфінмоніторингу забороняється змінювати формат форм, їх геометричні розміри та розміри полів вводу інформації. Приклади заповнення форми №1-ФМ можна знайти за посиланням.

У полі 100 «Вид суб’єкта (код)» форми №1-ФМ рекомендовано зазначати відповідний код (коди) виду СПФМ згідно з додатком 5 «Довідник кодів видів суб’єктів первинного фінансового моніторингу» до Інструкції.

СПФМ рекомендуємо при постановці на облік у Держфінмоніторингу користуватись наступними кодами видів СПФМ:

ФОП – СПФМ: права та (не)обов’язки

Обов’язки для ФОП-бухгалтера майже такі самі, як і для інших СПФМ. Ці обов'язки насамперед передбачає ст. 8 Закону №361 та деталізує Положення №282.

Але слід ураховувати, що ФОП-бухгалтер – це спеціальний СПФМ та, до того ж, здійснює свою діяльність одноособово. Тобто певні обов’язки СПФМ ФОП-бухгалтер виконувати не зобов’язаний.

Серед обов’язків ФОП-бухгалтера виокремимо, на наш погляд, найголовніше:

1. Контролювати підозрілі фінансові операції клієнта. Тобто повідомляти про такі операції до Держфінмоніторингу та реєструвати, зберігати документи щодо них (пп. 2, 7, п.п. «в» пп. 8, 18 ч. 2 ст. 8 Закону №361).

Підозрілість фіноперацій означає, що ФОП-бухгалтер вважає їх пов’язаними зі злочинною діяльністю, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (ч. 1 ст. 20 Закону №361). Підкреслюємо – вважає сам ФОП-бухгалтер, при цьому сума значення не має. Крім того, підозри мають бути обґрунтованими. А такі обґрунтування повинні базуватися на типологічних дослідженнях та рекомендаціях суб’єктів державного фінмоніторингу. Також орієнтуємося на критерії, затверджені наказом Мінфіну від 28.12.2022 №465.

Не забувайте! Ухилення від сплати податків – це теж злочин (ст. 212 Кримінального кодексу України)

До речі, ФОП-бухгалтерам та їх клієнтам варто звернути увагу ще й на критерії щодо підозрілих фіноперацій, якими керуються банки. Зокрема, для розуміння ризиків та того, як вибудовувати свої відносини з цими установами. Наприклад, Нацбанк навів перелік ознак, за якими визначається «дроблення бізнесу», та визначив алгоритм дій для банків у такому випадку (лист НБУ від 01.11.2024 №25-0005/82615).

2. Повідомляти Мін’юст про розбіжність між фактичними даними щодо бенефіціарів та тих, що містить ЄДР стосовно клієнта (п. 81 ч. 2 ст. 8 Закону №361).

Важливо! З 01.09.2024 ФОП-бухгалтери повинні передавати дані у порядку, затвердженому наказом Мін’юсту від 12.07.2023 №2542/5, напряму до Мін’юсту. Цей обов’язок підкріплено спеціальною санкцією – штрафом у розмірі до 340 000 грн (п. 61 ч. 5 ст. 32 Закону №361)

3. Відповідати на запити Мінфіну та Держфінмоніторингу і надавати доступ до документів щодо тих чи інших операцій або клієнтів (пп. 11, 12, 13, 15, 19 ч. 2 ст. 8 Закону №361).

4. Подавати звіт за формою №2-фінмон (річна) до Мінфіну. Порядок заповнення та подання цього типу звітності можна знайти в Інструкції щодо його заповнення та подання, затвердженою наказом Мінфіну від 09.12.2022 №422 (далі – Інструкція та Наказ №422 відповідно).

Детальна інструкція із заповнення форми №2-фінмон (річна) за посиланням + зразок супровідного листа

5. Проводити належну перевірку клієнтів (ч. 2 ст. 11 Закону №361). Порядок такої перевірки передбачений у розд. VIII Положення №282. Тут і про перевірку даних щодо бенефіціарів є, і про запитування всілякої інформації про клієнта у того ж клієнта (тобто ідентифікація та верифікація клієнта) тощо.

6. Повідомляти Держфінмоніторинг про припинення своєї діяльності (п. 1 ч. 2 ст. 8 Закону №361). Для цього подають ту саму заява, що й для постановки на облік (форма №1-ФМ, затверджена наказом Мінфіну від 29.01.2016 №24).

Ще раз повторимо: це не вичерпний перелік обов’язків. Ми виділили лише найголовніші.

ФОП-бухгалтер не зобов’язаний:

1. Контролювати порогові фінансові операції клієнта (повідомляти про такі операції до Держфінмоніторингу, реєструвати та зберігати документи щодо них). Нагадаємо: порогові фіноперації – це операції на суму 400 тис. грн і більше (для тих, хто проводить лотереї / азартні ігри – 55 тис. грн і більше) плюс за наявності певних інших критеріїв (ст. 20 Закону №361). Про це йдеться у ч. 2 ст. 10 Закону №361.
2. Розробляти, впроваджувати та оновлювати правила фінмоніторингу, програми проведення первинного фінмоніторингу та інші внутрішні «фінмоніторингові» документи. У тому числі визначати так звані ризик-апетити, тобто прийнятний та неприйнятний рівень ризику щодо клієнтів та їх операцій (п. 7 Положення №282).
3. Призначати працівника, відповідального за проведення фінмоніторингу.

Щодо останніх двох пунктів зауважимо таке. Звільнення від цих обов’язків для ФОП-бухгалтерів випливає із ч. 1 ст. 8 Закону №361. Зверніть увагу на формулювання:

крім… що провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи.

І ФОП цілком відповідає цьому: «здійснює свою діяльність одноособово», без утворення юрособи (що також підтверджує п. 5 Порядку №850). І вважаємо, що ФОП підпадатиме під звільнення щодо п. 2 та п. 3 нашого списку навіть тоді, коли найматиме для себе працівників. Бо від того такий підприємець юрособою не стане. А з п. 5 Порядку №850 випливає, що є лише два варіанти: або суб’єкт – ФОП чи фізособа, або – юрособа. Хоча питання все-таки досить спірне…

Інші питання стосуються обов’язковості навчання ФОП – СПФМ.

Нагадаємо, що у п. 23 ч. 2 ст. 8 Закону №361 зазначено:

суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний: …вживати відповідно до законодавства заходів для забезпечення проходження відповідальним працівником навчання у сфері запобігання та протидії протягом трьох місяців з дня його призначення, а також підвищення кваліфікації відповідального працівника шляхом проходження навчання не менше одного разу на три роки на базі відповідного навчального закладу, що належить до сфери управління спеціально уповноваженого органу, та в інших навчальних закладах за погодженням із спеціально уповноваженим органом.

Також певні вимоги до кваліфікації працівника СПФМ, відповідального за проведення фінансового моніторингу визначає наказ Мінфіну від 24.12.2013 № 1118. Проте цей наказ втратив чинність на підставі наказу Мінфіну від 11.11.2014 №1003 і не був замінений іншим. Тож на сьогодні поки що вказані кваліфікаційні вимоги ще не затверджені.

Як бачимо, у цих нормативно-правових актах мовиться про найманих працівників СПФМ і ніде щодо навчання ФОП не згадується. Отже, якщо немає прямої вказівки на ФОП, то навчання ФОП –СПФМ, яка надає послуги одноосібно необов’язкове.

Звіт за формою №2-фінмон (річна) до Мінфіну

Як ми вже з’ясували ФОП бухгалтер є СПФМ і в його обов’язки входить подавати звіт за формою №2-фінмон (річна) до Мінфіну. Він складається станом на кінець звітного періоду та не пізніше ніж 11 січня року, наступного за звітним.

За 2025 рік такий звіт потрібно подати до 11 січня 2026 року

Порядок заповнення та подання цього типу звітності можна знайти в Інструкції щодо його заповнення та подання, затвердженою наказом Мінфіну від 09.12.2022 №422 (далі – Інструкція та Наказ №422 відповідно). Відповідно до абз. 1 п. 6 розд. I Інструкції Звіт надсилають в електронній формі у форматі Excel (Word) на електронну пошту: infomf@minfin.gov.ua.

Зокрема, СПФМ заповнюють рядки 1-38 розділу II звіту за формою №2-фінмон (річна). За відсутності даних ставиться прочерк. Розділи звіту за формою №2-фінмон (річна), до яких СПФМ не вносять відомості, ними не заповнюються та відповідна інформація не подається.

Пп.1 п. 2 розд. II Інструкції встановлює, що заповнений Звіт СПФМ подають до Мінфіну разом із супровідним листом.

Відповідальність та заходи впливу

За правопорушення у сфері фінмоніторингу встановлено серйозні санкції. Причому за такі правопорушення притягують до різної відповідальності:

1. фінансової,
2. адміністративної,
3. кримінальної.

За порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії відповідальність установлено в ст. 32 Закону №361.

Для СПФМ установлено окрему відповідальність у ч. 3 ст. 32 Закону №361. У разі невиконання (неналежного виконання) СПФМ (його уповноваженою (посадовою) особою) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії до нього адекватно вчиненому порушенню протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення застосовуються такі заходи впливу:

1. письмове застереження;
2. відкликання ліцензії та / або інших документів, що надають право на здійснення діяльності, з провадженням якої в особи виникає статус суб’єкта первинного фінансового моніторингу, у встановленому законодавством порядку;
3. покладення на суб’єкта первинного фінансового моніторингу обов’язку відсторонення від роботи посадової особи такого суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
4. штраф;
5. укладення письмової угоди із суб’єктом первинного фінансового моніторингу, за якою суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язується сплатити визначене грошове зобов’язання та вжити заходів для усунення та / або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, забезпечити підвищення ефективності функціонування та / або адекватності системи управління ризиками тощо (далі – угода про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії).

За одне порушення не може бути застосовано більше одного штрафу

Днем виявлення порушення є дата складання суб’єктом державного фінансового моніторингу, який відповідно до цього Закону здійснює державне регулювання та нагляд за суб’єктом первинного фінансового моніторингу, документа, в якому зафіксовано порушення, виявлене під час здійснення нагляду.

ФОП, які надають бухпослуги / консультують з питань оподаткування, контролюють Держфінмоніторинг та Мінфін. Штрафів за те, що не стали на облік, законодавство прямо не передбачає. Але ризики криються в п. 14 ч. 5 ст. 32 Закону №361.

Розрахунок суми штрафу у разі вчинення двох і більше видів порушень здійснюється шляхом додавання розмірів штрафів за кожний вид порушення. У такому разі максимальна сума штрафу, яка може бути застосована до СПФМ, не може перевищувати:

1. для інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу – двократного обсягу вигоди, одержаної суб’єктом первинного фінансового моніторингу внаслідок вчинення порушення,
2. а якщо сума такої вигоди не може бути визначена, – 1590 тис. нмдг.

Закон України від 03.03.2022 №2115-IX «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» не поширюється на податкові правовідносини та на правовідносини, на які поширюється дія Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції». Держфінмоніторинг роз’яснює, що інформацію можна не подавати, лише коли немає фізичної можливості виконати вимоги законодавства через війну.

Ірина ГОРДІЄЦЬ, незалежний експерт з податкового та бухгалтерського обліку

Шаблони та зразки документів:

Супровідний лист до звіту за формою №2-фінмон (річна)

Форма № 2-фінмон (річна)

Статті на тему:

Форма №2-фінмон (річна): зразок заповнення + зразок супровідного листа

Фінмоніторинг для бухгалтера, аудитора та податкового консультанта