Перехід на спрощену систему: наслідки для ПДВ за неоплаченими бюджетом послугами

Податкові зобов’язання з ПДВ при оплаті за рахунок бюджетних коштів виникають лише на дату надходження таких коштів. Якщо оплата не надійшла до переходу на спрощену систему, обов’язку нараховувати ПДВ не виникає і після втрати статусу платника ПДВ

1

4


У податківців запитали:

Чи зобов’язаний платник нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на останній день звітного періоду, якщо він надав послуги бюджетній установі з оплатою за рахунок бюджетних коштів та оплата не надійшла, а з наступного періоду переходить на спрощену систему оподаткування та втрачає статус платника ПДВ (наприклад якщо станом на 31.03.2026 оплата не надійшла, а з 01.04.2026 платник перейшов на спрощену систему оподаткування та втратив статус платника ПДВ)?

Податківці пояснили наступне.


Згідно з п. 187.7 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів / послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.

Оскільки станом на 31.03.2026 оплата за надані послуги не надійшла і бюджетні кошти не були зараховані на рахунок платника, а також не було отримано інших видів компенсації, податкові зобов’язання з ПДВ за цією операцією не виникають. Відтак підстави для їх нарахування на останній день березня 2026 року відсутні

При цьому, у зв’язку з відсутністю податкових зобов’язань платник не складає податкову накладну та не відображає таку операцію у податковій декларації з ПДВ за березень 2026 року.


Після переходу з 01.04.2026 на спрощену систему оподаткування за ставкою 5% та втрати статусу платника ПДВ отримання оплати за цією операцією не є підставою для нарахування ПДВ.


Джерело: ЗІР, Категорія: 101.06


Читайте більше:


МТД та ПДВ: що контролює ДПС у першу чергу

ПН понад рік: чи можна включити до податкового кредиту

Передача БПЛА та ПДВ: коли діє звільнення від оподаткування

Помилкові кошти від контрагента повернуті в той же день: чи складати ПН та РК

Які формати документів приймає ДПС для розблокування податкових накладних


Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
1

4

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇

3

27

8

33829

4

18

3

1246

3

12

3

392

6

158

Оновлено
Зміни у законодавстві
07.04.2026

Альтернативний законопроєкт про розкриття рахунків для держорганів ВРУ розгляне 8 квітня

У Верховній Раді зареєстровано альтернативний законопроєкт №14327-1, який має на меті забезпечити приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) та привести національне законодавство у відповідність до вимог ЄС і критеріїв Європейської платіжної ради. Документ зберігає концепцію базового законопроєкту, але посилює її інституційно, зокрема через прозорий конкурс на посаду керівника Держфінмоніторингу та розширення інструментів фінансового моніторингу. Законопроєкт передбачає створення нових реєстрів, розширення кола суб’єктів фінмоніторингу та запровадження додаткових обов’язків для банків, фінансових установ і бізнесу, водночас не обмежуючи проведення фінансових операцій фізичних осіб

основне зображення для Альтернативний законопроєкт про розкриття рахунків для держорганів ВРУ розгляне 8 квітня
4

504

5

999

4

1325

4

43

4

84

4

91

3

20

3

37

3

2177

5

1520

5

64

3

212

5

1043