
- Загальні вимоги до складання податкових накладних
- Порядок виправлення помилки
- Складання розрахунку коригування для обнулення невірної ПН
Загальні вимоги до складання податкових накладних
Відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) продавець-платник ПДВ зобов’язаний скласти та зареєструвати податкову накладну (ПН) на будь-яку подію що сталася раніше:
- або відвантаження товарів, робіт, послуг;
- або отримання передплати (п. 187.1 ПКУ).
При цьому таку реєстрацію необхідно здійснювати не залежно від того, чи твій покупець є платником ПДВ, чи ні.
Врахуйте, що є відмінності у правилах складання ПН на платника ПДВ та на неплатника ПДВ. При реєстрації ПН покупець-платник ПДВ в сумі ПДВ, що визначена в ПН отримує збільшення реєстраційного ліміту та право на податковий кредит (далі – ПК)
Відомі непоодинокі випадки, коли суб’єкти господарювання укладають договори на етапі, коли покупець не є платником ПДВ, а після реєстрації забуває повідомити постачальників про такий перехід або ж в наслідок менеджерських помилок бухгалтерська служба не отримує достовірну інформацію про наявність свідоцтва платника ПДВ контрагента покупця. В результаті чого бухгалтер складає та реєструє ПН як на неплатника ПДВ. Відповідно, покупець недоотримає ліміт та право на ПК.
У разі виявлення такої помилки необхідність її виправлення пов’язана не лише з забезпеченням покупця ПК і лімітом, а й виправлення власної помилки, адже в обліку наявна операція на адресу платника ПДВ, проте фактично відсутня реєстрація відповідної ПН саме на вказаного контрагента постачальника.
Можливість складання розрахунку коригування (далі – РК), яким можна змінити покупця, на жаль, відсутня. Порядок заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 №1307 (далі – Порядок №1307) визначає всі правила складання ПН та РК до них. П. 21 Порядку №1307 визначає перелік обов’язкових реквізитів, проте зміна покупця не передбачена жодним типом РК.
Порядок виправлення помилки
Для виправлення такої помилки необхідно:
1. Скласти ПН, навіть якщо це буде з порушенням терміну реєстрації.
Таку ПН складають за загальними правилами, встановленими Порядком №1307. Водночас, якщо реєстрація такої вірної ПН відбулась після періоду складання податкової декларації з ПДВ за відповідний період, платнику необхідно подати уточнюючий розрахунок до ПДВ-декларації складеної в періоді, на який припадає дата складання податкової накладної, в наслідок чого буде збільшена сума податкових зобов’язань та збільшення суми до сплати ПДВ чи зменшення від’ємного значення.
2. З метою повернення суми реєстраційного ліміту, щоб був списаний під час реєстрації невірної ПН на неплатника ПДВ – постачальник має скласти розрахунок коригування, яким необхідно повністю «обнулити» невірну ПН.
Складання розрахунку коригування для обнулення невірної ПН
Загальний порядок складання РК до ПН у разі коригування кількісних та / або вартісних показників табличної частини податкової накладної визначено п. 23 Порядку №1307.
Так, зокрема, ДПС:
- визначає умовні коди причин коригування, які платники ПДВ зазначають у графі 2.1 табличної частини розділу Б розрахунку коригування,
та
- забезпечує їх оприлюднення на власному вебпорталі для використання платниками податку під час складання розрахунків коригування відповідно до ПКУ (п. 23 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 №1307; далі – Порядок №1307).
П. 25 Порядку №1307 встановлено порядок складання РК до ПН, зайво складеної на операцію з постачання товарів / послуг, у разі реєстрації в ЄРПН двох і більше податкових накладних, складених на одну операцію з постачання товарів/послуг.
Встановлений п. 25 Порядку №1307 порядок складання РК до такої зайво складеної ПН застосовується якщо всі показники та реквізити, крім порядкового номера ПН, однакові.
Отже, якщо постачальником товарів / послуг на одну господарську операцію складено та зареєстровано в ЄРПН дві ПН, складені однією датою, то до зайво складеної ПН складається РК з кодом причини коригування 301. Відповідна позиція викладена податковим органом в роз’ясненні що розміщена в ЗІР, категорія 101.15 коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту.
Варто звернути увагу, що такий РК можна реєструвати з кодом причини 103 «повернення товару або авансових платежів». У такому РК, складеному до ПН, зареєстрованої в ЄРПН без факту здійснення господарських операцій зазначається:
- у полі «Дата складання» – дата, на яку було виявлено помилку;
- у заголовній частині РК – дані із заголовної частини ПН з індивідуальним податковим номером покупця, на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено ПН;
- у розділі Б – зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).
При цьому у графі 2.1 «код причини» розрахунку коригування зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів).
Такий РК реєструє в ЄРПН отримувач товарів / послуг, на якого була складена така ПН.
Такий РК включають до періоду, в якому його було складено.
Виправлення помилкової ПН на неплатника ПДВ здійснюється шляхом складання нової ПН на фактичного покупця, подання уточнюючого розрахунку до декларації за період складання такої ПН, а також «обнулення» помилкової накладної через РК. Це забезпечує коректний облік операції та повернення реєстраційного ліміту.
Ольга САМОФАЛОВА, податковий консультант
Читайте більше:
Реєстрація ПН та РК – 2025: строки, штрафи
Виправлення помилок у податкових накладних
Ведення Єдиного реєстру ПН та РК: що змінилося




















