Верховний Суд у справі про трудові відносини виклав рішення:
Зміна істотних умов праці відбувається за тією самою посадою, у тій самій установі, де працівник працював до такої зміни. Пропозиція обійняти інші посади не є зміною істотних умов праці. Факт скорочення зі штатного розпису підприємства посади внаслідок об’єднання структурних підрозділів виключає можливість звільнення працівника, який обіймав таку посаду, за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, оскільки відсутні передбачені ч. 3 ст. 32 КЗпП України обставини.
Фабула справи
27 серпня 2024 року Верховний Суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу у справі за позовом про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Суди встановили, що позивач перебувала у трудових відносинах з відповідачем та обіймала посаду завідуючої клініко-діагностичною лабораторією. У зв’язку зі змінами істотних умов праці її переведено на посаду лікаря-лаборанта лабораторії відділення екстреної медичної невідкладної допомоги без зміни оплати праці.
Позивач відмовилась працювати на посаді, на яку її було переведено, тому її звільнено з посади лікаря-лаборанта лабораторії відділення екстреної медичної невідкладної допомоги на підставі п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
Посилаючись на те, що скорочення зі штатного розпису підприємства посади внаслідок об’єднання структурних підрозділів виключає можливість звільнення працівника, який її обіймав за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, оскільки відсутні передбачені частиною третьою статті 32 КЗпП України обставини, позивач просила суд визнати незаконним та скасувати наказ в частині її переведення на іншу посаду, визнати незаконним та скасувати наказ про її звільнення, поновити її на попередній посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішення Верховного суду:
Положеннями ст. 32 КЗпП України передбачено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у ст. 33 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених законодавством.
Про зміну істотних умов праці – систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших – працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
Верховний Суд зазначив, що зміна істотних умов праці відбувається за тією самою посадою, у тій самій установі, де працівник працював до такої зміни. Пропозиція обійняти інші посади не є зміною істотних умов праці. Факт скорочення посади сам по собі виключає звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, оскільки відсутні передбачені ч. 3 ст. 32 КЗпП України обставини.
Про визначену ч. 3 ст. 32 КЗпП України зміну істотних умов праці та, відповідно, припинення трудового договору за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України можливо говорити тоді, коли посада працівника не скорочується, а лише змінюються істотні умови праці за цією посадою.
Посаду, яку обіймала позивач, було скорочено зі штатного розпису підприємства внаслідок об’єднання лабораторій, сам факт чого виключає звільнення її за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, оскільки відсутні передбачені ч. 3 ст. 32 КЗпП України обставини.
Роботодавець не повідомляв позивача про зміну істотних умов праці за своєю посадою, жодних пропозицій щодо переведення на іншу роботу вона не отримувала. Оскільки звільнення фактично відбулось за наслідками скорочення посади, а не відмови від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці, тому оскаржувані накази відповідача підлягають скасуванню.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 27 серпня 2024 року у справі № 521/1892/22 (провадження № 61-1538св24) можна ознайомитися за посиланням.
Джерело: Судова влада України