Верховний Суд (далі – ВС) вказав на таке.
Посилання податкового органу на те, що позивачу (платникові податків) було достеменно відомо про існування перешкод для реалізації господарської операції, а відтак він цілком очікувано міг знати, що така операція не буде здійснена, є – помилковим.
Так, платник податків (позивач), уклавши договір до початку повномасштабного вторгнення рф на територію України, з огляду на те, що у сторін угоди виникли певні зобов`язання, не міг знати, що така операція не буде здійснена. При цьому, введення воєнного стану не призупиняє обов`язки сторін виконувати свої зобов`язання, передбачені договором, зокрема в частині сплати авансового платежу.
Відповідно до п. 109.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), податковим правопорушенням є діяння (дія чи бездіяльність):
- протиправне;
- винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом).
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ.
Відповідно до пункту 112.2 ПКУ, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Як передбачено у пункті 112.7 ПКУ, у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення
Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.
Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
Джерело: постанова ВС від 20.03.2025 у справі №260/6734/23
Читайте більше:
Оподаткування під час війни: огляд судової практики КАС ВС
Відмова у єдиному податку: податковий борг – ключова перешкода
Клінінгові послуги: чому податкова не має права вказувати на завищені ціни
Огляд судової практики Касаційного адміністративного суду за квітень 2025 року
Судова статистика від Южаніної: 67% справ не на користь ДПС за січень-квітень 2025
ВС: факт попередньої несплати податку не дорівнює повторному умисному порушенню
Судовий спір з ДПС: чи правомірний наказ про перевірку, підписаний в.о. заступника Голови ДПС