Статтею 10 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» визначено, що конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше, ніж за два тижні до встановленого графіком терміну.
Роботодавець зобов’язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам
Ознайомлення з наказом про надання відпустки працівник підтверджує своїм підписом. На підставі наказу (розпорядження) про надання відпустки розраховується заробітна плата за час відпустки.
На період заміщення тимчасово відсутнього працівника роботодавцю надане право приймати нових працівників за строковими трудовими договорами, незалежно від причин його відсутності (абз. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
Якщо обов’язки відпускника може виконувати інший працівник у вільний від основної роботи час, з ним слід укласти окремий трудовий договір за «внутрішнім» сумісництвом.
Якщо підібрати заміну з числа працівників не вдається, слід розглядати можливість тимчасового прийняття на роботу іншого працівника за строковим трудовим договором (ст. 23 КЗпП України).
Прийняття на роботу за строковим трудовим договором оформляється в тому самому порядку, що й за безстроковим. Але у заяві працівника та у наказі про прийняття на роботу слід обов’язково вказати про строковий характер трудового договору і зазначити строк дії договору.
Якщо один з працiвникiв перебуває у вiдпустцi чи хворiє, з iншим працiвником може бути укладено на цей час трудовий договiр про роботу за сумiсництвом.
Джерело: Держпраці
Лише раз на рік, до Дня бухгалтера й аудитора: спеціальні ціни та грандіозні розіграші! Дізнатись більше