Суду відомо, що у 2019 році приватний вищий навчальний заклад звернувся з позовом до відповідача, який відповідно до наказу, виданого на підставі протоколу Загальних зборів Засновників Коледжу, приступив до виконання обов’язків директора освітнього закладу. За час перебування відповідача на посадах в.о. та т.в.о директора Коледжу, позивач уклав низку договорів, за яким були здійснені платежі. У матеріалах справи також міститься рішення апеляційного господарського суду, яким визнано недійсним рішення Загальних зборів Засновників Коледжу. Позивач, вважаючи такі дії відповідача неповноважними, звернувся до суду першої інстанції з позовом про відшкодування матеріальної шкоди, завданої керівником підприємства.
Місцевий суд відмовив у задоволенні позову, мотивуючи своє рішення недоведеністю позовних вимог:
- якими саме діями позивачеві завдано матеріальної шкоди,
- в чому вона полягає, неправомірність діяння відповідача,
- наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправними діяннями.
Не погодившись із такою позицією суду першої інстанції, позивач оскаржив судове рішення до Рівненського апеляційного суду. Просив його скасувати та ухвалити нове – про задоволення позовних вимог.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, прийшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Позивач у справі має організаційно-правову форму товариства з обмеженою відповідальністю.
Згідно з ч. 1 ст. 80 Господарського кодексу України, до господарських товариств належать:
- акціонерні товариства,
- товариства з обмеженою відповідальністю,
- товариства з додатковою відповідальністю,
- повні товариства,
- командні товариства.
Як зазначено у ч. 1 ст. 42 Закону України від 06.02.2018 №2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства.
Враховуючи ці обставини, відповідач, як директор Коледжу, належить до кола суб’єктів, на яких поширюється дія п. 12 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (далі у тексті – ГПК України) та вважається посадовою особою юридичної особи – позивача у справі.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, що висловлена ним у постанові Великої Палати від 14.04.2020 у справі №910/12217/19 (провадження №12-24гс20), де зазначено, що
наявність трудових відносин між власником (учасником, акціонером) юридичної особи та посадовою особою цієї юридичної особи не впливає на визначення юрисдикції спорів за позовом власника (учасника, акціонера) до такої посадової особи щодо відшкодування збитків, завданих юридичній особі діями або бездіяльністю посадової особи, поданим власником (учасником, акціонером) в інтересах юридичної особи.
Постанова Рівненського апеляційного суду від 17.07.2025 у справі №569/6630/19 (провадження № 22-ц/4815/791/25).
Джерело: Судова влада України
Лише раз на рік, до Дня бухгалтера й аудитора: спеціальні ціни та грандіозні розіграші! Дізнатись більше