Справа про шкоду від керівника: компетенція господарського суду

Рівненський апеляційний суд скасував оскаржуване позивачем – приватним вищим навчальним закладом – судове рішення, яким місцевий суд відмовив йому у задоволенні позову про відшкодування матеріальної шкоди, завданої керівником підприємства – відповідачем у справі та роз’яснив позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до апеляційного суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції

74


Суду відомо, що у 2019 році приватний вищий навчальний заклад звернувся з позовом до відповідача, який відповідно до наказу, виданого на підставі протоколу Загальних зборів Засновників Коледжу, приступив до виконання обов’язків директора освітнього закладу. За час перебування відповідача на посадах в.о. та т.в.о директора Коледжу, позивач уклав низку договорів, за яким були здійснені платежі. У матеріалах справи також міститься рішення апеляційного господарського суду, яким визнано недійсним рішення Загальних зборів Засновників Коледжу. Позивач, вважаючи такі дії відповідача неповноважними, звернувся до суду першої інстанції з позовом про відшкодування матеріальної шкоди, завданої керівником підприємства.

Місцевий суд відмовив у задоволенні позову, мотивуючи своє рішення недоведеністю позовних вимог:


  1. якими саме діями позивачеві завдано матеріальної шкоди,
  2. в чому вона полягає, неправомірність діяння відповідача,
  3. наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправними діяннями.


Не погодившись із такою позицією суду першої інстанції, позивач оскаржив судове рішення до Рівненського апеляційного суду. Просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.


Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, прийшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.


Позивач у справі має організаційно-правову форму товариства з обмеженою відповідальністю.


Згідно з ч. 1 ст. 80 Господарського кодексу України, до господарських товариств належать:


  1. акціонерні товариства,
  2. товариства з обмеженою відповідальністю,
  3. товариства з додатковою відповідальністю,
  4. повні товариства,
  5. командні товариства.


Як зазначено у ч. 1 ст. 42 Закону України від 06.02.2018 №2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства.

Зі змісту статуту приватного вищого навчального закладу вбачається, що директор коледжу є посадовою особою товариства та несе відповідальність перед засновниками за стан діяльності Коледжу, в тому числі фінансово-господарської

Враховуючи ці обставини, відповідач, як директор Коледжу, належить до кола суб’єктів, на яких поширюється дія п. 12 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (далі у тексті – ГПК України) та вважається посадовою особою юридичної особи позивача у справі.

Правовідносини, що виникли між сторонами щодо відшкодування шкоди, завданої керівником підприємства, зокрема за позовною вимогою про стягнення збитків, завданих безпідставною виплатою заробітної плати, стосуються дій відповідача під час здійснення ним своїх повноважень саме як посадової особи — директора підприємства

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, що висловлена ним у постанові Великої Палати від 14.04.2020 у справі №910/12217/19 (провадження №12-24гс20), де зазначено, що

наявність трудових відносин між власником (учасником, акціонером) юридичної особи та посадовою особою цієї юридичної особи не впливає на визначення юрисдикції спорів за позовом власника (учасника, акціонера) до такої посадової особи щодо відшкодування збитків, завданих юридичній особі діями або бездіяльністю посадової особи, поданим власником (учасником, акціонером) в інтересах юридичної особи.
Такі спори підлягають розгляду господарськими судами відповідно до п.12 ч. 1 ст. 20, ч. 1 ст. 54 ГПК України.
За встановлених обставин позов освітнього закладу до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди, завданої керівником підприємства, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки належить до господарської юрисдикції

Постанова Рівненського апеляційного суду від 17.07.2025 у справі №569/6630/19 (провадження № 22-ц/4815/791/25).


Джерело: Судова влада України

Лише раз на рік, до Дня бухгалтера й аудитора: спеціальні ціни та грандіозні розіграші! Дізнатись більше

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.

74

5

283

4

419

3

18

Нові правила для бронювання на Львівщині: 10 підкритеріїв і жорсткий відбір

Львівська обласна військова адміністрація затвердила оновлені підкритерії для визначення підприємств, які можуть отримати статус критично важливих для економіки або потреб територіальних громад. Документ деталізує як фінансові, так і виробничі, кадрові та галузеві показники, за якими оцінюється діяльність суб’єктів господарювання. Для отримання статусу підприємство має відповідати щонайменше двом із встановлених підкритеріїв. Серед ключових критеріїв – податкові надходження, рівень заробітної плати, кількість працівників, обсяги виробництва та експортна активність. Рішення про надання або позбавлення статусу ухвалюється Львівською ОВА на підставі поданих документів і результатів перевірки

основне зображення для Нові правила для бронювання на Львівщині: 10 підкритеріїв і жорсткий відбір
3

594

3

12

2

28

3

40

4

283

3

1481

5

338

Штраф 3,36 млн грн за неоформлених охоронців: оскарження приписів, повторність та інші наслідки

Спори щодо неоформлених трудових відносин залишаються одними з найчутливіших для роботодавців, адже штрафи Держпраці можуть сягати мільйонів гривень. У постанові від 17 червня 2026 року у справі №160/31220/24 Верховний Суд дав важливі орієнтири щодо доказів фактичного допуску до роботи та оцінки відеофіксації інспекторів праці. Окремо суд проаналізував можливість використання цивільно-правових договорів в охоронній діяльності та наслідки неоскарження приписів Держпраці. Також було уточнено підхід до встановлення повторності порушень і процесуальних гарантій роботодавця під час розгляду справ про штрафи. Ця справа фактично ще раз підкреслила пріоритет реального змісту трудових відносин над їх формальним оформленням

основне зображення для Штраф 3,36 млн грн за неоформлених охоронців: оскарження приписів, повторність та інші наслідки
3

17

6

2653

3

20

3

510

4

50

3

16

3

31

9

26646

3

41

5

2538