Помилки у призначенні платежу ФОП: як уникнути штрафів

Відповідь АІ правильна. Аналізуючи вашу конкретну ситуацію, хочу додати:

Донараховувати 10 000 грн через ПРРО чи визнавати їх нефіскалізованою виручкою не потрібно, оскільки внесення коштів на рахунок не є розрахунковою операцією за Законом про РРО. Якщо ФОП має офіційне підтвердження отримання раніше оподаткованої заробітної плати, ці кошти можна кваліфікувати як внесення власних коштів, оформивши бухгалтерську довідку про помилку в призначенні платежу, без сплати податку та штрафів.

Відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 2, розрахунковою операцією є приймання готівки чи платіжних карток від покупця за реалізовані товари (роботи, послуги). Внесення підприємцем готівки через касу банку чи термінал на власний поточний рахунок є внутрішнім переміщенням коштів (банківською операцією), а не розрахунковою операцією з клієнтом. Тому застосовувати ПРРО до цієї операції та «добивати» чеки заднім числом категорично заборонено — штрафи за нефіскалізацію тут не застосовуються.

Згідно з Податковим кодексом України, п. 292.1 ст. 292:

Готівкова виручка, яка фіскалізована через ПРРО, вже стала доходом ФОПа на дату її фактичного отримання від покупців (Податковий кодекс України, п. 292.6 ст. 292).
Якщо в платіжному документі зазначено «виручка за період», сума на рахунку не оподатковується повторно за умови, що вона не перевищує суму за Z-звітами за цей же період.
Якщо на рахунок за призначенням «виручка» надійшло коштів більше, ніж зареєстровано в ПРРО (у вашому випадку надлишок становить 10 000 грн), під час перевірки податкова служба вважає таку різницю додатковим безготівковим доходом підприємця та донараховує єдиний податок.

Варіант 1. Захисна позиція — кваліфікація як «власні кошти» (рекомендовано, якщо є підтвердження зарплати)
Подавати уточнюючу декларацію та сплачувати податок не потрібно, якщо оформити належний пакет документів:

Скласти бухгалтерську довідку (акт довільної форми):Зафіксувати арифметичну помилку: вказати, що через помилковий розрахунок касира період з 18.04 по 28.04 при здаванні виручки було враховано двічі.
Навести детальне звірення: Z-звіти за квітень–травень проти банківських виписок.
Зазначити, що надлишок у розмірі 10 000 грн фактично складався з власних заощаджень фізичної особи, внесених для поповнення обігових коштів.
Підготувати підтвердження походження коштів:Сформувати через Електронний кабінет ДПС «Довідку про доходи» (F1301804 / відомості з ДРФО) за відповідний період, яка підтверджує отримання заробітної плати та сплату ПДФО і військового збору.
Долучити банківську виписку по особистій картці про зняття/наявність зарплатних коштів.
За наявності такого пакета документів підстав вважати 10 000 грн підприємницьким доходом немає.

Варіант 2. Фіскальний шлях — донарахування доходу (якщо немає підтвердження зарплати)
Якщо довести офіційне походження та оподаткування цих 10 000 грн неможливо, або підприємець бажає повністю усунути ризик претензій ДПС:

Суму 10 000 грн слід включити до оподатковуваного доходу за ІІ квартал (оскільки обидві операції відбулися у квітні та червні, тобто в межах одного кварталу).
Оскільки граничний строк подання декларації за ІІ квартал (півріччя) минув, необхідно подати уточнюючу декларацію з єдиного податку відповідно до Податкового кодексу України, п. 50.1 ст. 50.
Чи загрожують штрафи:Відповідно до Податкового кодексу України, підрозд. 10 розд. XX, пп. 69.38 п. 69, під час воєнного стану в разі самостійного виправлення помилок платник податків звільняється від штрафів (3% або 5%) та пені.
Підприємець повинен буде лише доплатити різницю єдиного податку (для 3 групи за ставкою 5% це складе: 10 000 × 5% = 500 грн) та військовий збір за потреби.

Раді допомогти! Якщо виникнуть додаткові запитання — звертайтеся 😊