Податкові та валютні наслідки оплати третій стороні за послуги

Оплата імпорту послуг третій стороні несе значні валютні обмеження: банк пропустить платіж лише за наявності чіткого правового обґрунтування (тристоронньої угоди / відступлення права вимоги) та відповідності операції вимогам воєнного законодавства. У податковому обліку операція не впливає на ПДВ, але вимагає аналізу податку на репатріацію (правило бенефіціарного власника) та коригувань за пп. 140.5.4 ПКУ щодо юрисдикцій А і Б.

1. Валютний нагляд та обмеження

Граничні строки розрахунків (180 днів): Оскільки першою подією було підписання Акта наданих послуг, авансовий платіж не здійснювався, тому валютний нагляд за граничними строками за імпортом товарів/послуг (Закон України «Про валюту і валютні операції», ст. 13) банку відкривати не потрібно.

Обмеження воєнного стану: Діє заборона на транскордонні перекази валюти за межі України, за винятком прямо визначених випадків (Постанова Правління НБУ від 24.02.2022 № 18). Банки з підвищеною увагою ставляться до платежів на користь третіх осіб, які не є первинними виконавцями за ЗЕД-контрактом.

Документальне оформлення: Проста вказівка в додатковій угоді реквізитів третьої особи не завжди є достатньою для банку. Для валютного нагляду рекомендується оформити тристоронній договір (уступка права вимоги за Цивільний кодекс України, ст. 512 або делегування платежу), де визначено підстави спрямування коштів резиденту країни Б. Також банк перевірятиме контракт у межах фінансового моніторингу (Положення НБУ № 5, Інструкція НБУ № 7 від 02.01.2019). Обов'язково узгодьте текст додаткової угоди з валютним контролем обслуговуючого банку до проведення платежу.

2. Податкові наслідки
ПДВ
Дата та база ПДВ: Якщо послуги підлягають оподаткуванню ПДВ за місцем їх надання (ст. 186 Податкового кодексу України), податкові зобов'язання виникли на дату підписання Акта як першої події (Податковий кодекс України, п. 187.8). База визначається за курсом НБУ на дату складання документа (Податковий кодекс України, п. 190.2). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10713
Зміна сторони розрахунків: Зміна особи-одержувача коштів не змінює податкових зобов'язань та права на податковий кредит за вже отриманими послугами. Операції з переведення боргу чи поступки вимоги коштів не є об'єктом оподаткування ПДВ (Податковий кодекс України, пп. 196.1.5).

Податок на доходи нерезидентів (податок на репатріацію — 15%)
Якщо вартість послуг є звичайною виручкою (компенсацією вартості наданих робіт/послуг), вона не підлягає оподаткуванню згідно з Податковий кодекс України, пп. «к» пп. 141.4.1, крім специфічних послуг (фрахт 6%, реклама тощо).
Якщо вид виплати підпадає під податок на репатріацію (Податковий кодекс України, пп. 141.4.2) і ви плануєте застосувати звільнення або знижену ставку за міжнародним договором (Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування):Норми Конвенції застосовуються виключно до бенефіціарного (фактичного) власника доходу (Податковий кодекс України, ст. 103).
Якщо третя сторона в країні Б є лише транзитним одержувачем (агентом, номінальним отримувачем), застосовувати норми Конвенції з країною Б не можна. У такому разі право на застосування Конвенції перевіряється щодо нерезидента А (з обов'язковим наданням довідки податкового резидентства нерезидента А).

Податок на прибуток підприємств
Сама зміна кредитора не тягне за собою коригувань фінансового результату.
Проте платникам податку на прибуток, які застосовують податкові різниці, необхідно перевірити обидві юрисдикції (країну А і країну Б) за переліками КМУ (низькоподаткові юрисдикції — постанова КМУ від 27.12.2017 № 1045; перелік організаційно-правових форм — постанова КМУ від 04.07.2017 № 480). Якщо нерезидент (виконавець або новий одержувач за договором поступки) потрапляє до цих переліків, може виникнути 30% збільшуюче коригування фінансового результату до оподаткування (Податковий кодекс України, пп. 140.5.4).

3. Бухгалтерський облік
Оскільки послуги фактично надані, первинна заборгованість перед нерезидентом А на субрахунку 632 є монетарною. До моменту взаємозаліку чи перенесення заборгованості за нею нараховуються курсові різниці на кожну дату балансу (НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», п. 7, 8).

Основні бухгалтерські проведення:

Отримано імпортні послуги від нерезидента А (підписано Акт):
Дт 23, 92, 93 — Кт 632/А — вартість послуг за курсом НБУ на дату оформлення акта.
Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ (якщо місце постачання в Україні):
Дт 644 — Кт 641/ПДВ
та включено до податкового кредиту після реєстрації ПН:
Дт 641/ПДВ — Кт 644.
Підписання Додаткової угоди про переведення боргу / уступку права вимоги третій особі (Б):
Дт 632/А — Кт 685/Б (або 632/Б) — перенесення кредиторської заборгованості перед постачальником А на нового кредитора Б (на дату набрання чинності угодою).
Визнання курсової різниці на дату перенесення боргу або на дату розрахунку (за п. 8 НП(С)БО 21):при зростанні курсу іноземної валюти: Дт 945 — Кт 685/Б;
при зниженні курсу іноземної валюти: Дт 685/Б — Кт 714.
Оплата коштів з валютного рахунку на адресу нерезидента Б:
Дт 685/Б — Кт 312 — перераховано валюту за курсом НБУ на день списання коштів з поточного рахунку.

Раді допомогти, звертайтесь ще!